Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті

Справедливість чи толерантність?

Після скандалу навколо дитячої книжки “Майя та її мами” скачала цю книжку і прочитала. І скажу я вам (хоча й розумію, що моя думка багатьох обурить): це неправильна і шкідлива книжка. Для тих, хто не читав: розповідь іде від імені звичайної дівчинки Майї, приблизно десятирічної. Вона описує свій загалом дружний клас, у якому в кожної дитини є якась особливість: хтось був зачатий у пробірці від сперми донора, у когось є тільки мама, бо батько зник під час війни на Донбасі, а в когось батька і не було, у когось тато і дві мами (перша – рідна, друга мачуха), когось виховує бабуся, бо обоє батьків на заробітках, у когось батьки позбавлені батьківських прав, хтось є всиновленою дитиною, хтось проводить тиждень у батька, тиждень у мами і її друга, а сама Майя … Read entire article »

Filed under: Статті

Що робити донбасівцям

Зараз я вам розповім, чому наші супротивники досі не склали зброю. “Новороссию слили. Никакой амнистии не будет. Россияне скоро уйдут, а украинские спецслужбы будут нас годами вылавливать и уничтожать без суда и следствия. Мы будем просто незаметно исчезать…” – Женя “Шахтер”, донецкий ополченец. Точніше не скажеш. Саме через цей страх за власні життя вони й воюють. А тепер я вам розповім, чому вони взагалі взяли до рук зброю. Звичайно, “повстання” проти “нацистської хунти” було цілком і повністю організовано з Москви. Але без підтримки значної кількості місцевих у росіян нічого б не вийшло. Як не вийшло після першого Майдану. Згадайте події 2004-2005-го років: Віктор Ющенко прийшов до влади шляхом Майдану і був точно не меншим “бандерівцем” і “американцем”, ніж Петро Порошенко. Здавалося б – чим не “нацистський переворот”, беріть до рук зброю і проголошуйте “Новоросію”. … Read entire article »

Filed under: Статті

Про цензуру в умовах війни

Ситуація: виникла потреба встановити особу загиблого бойовика. Тіло залишилось на тому боці, але те, що загинув, відомо стовідсотково – візуальне спостереження, плюс дані розвідки, плюс офіційне підтвердження ворожої сторони. Так ось, крім короткого офіційного повідомлення про загибель безіменного “військовослужбовця ДНР” – в Інтернеті жодної інформації. Мовчать російські і проросійські ЗМІ, мовчать соцмережі. В крайньому разі користувачі соцмереж можуть написати щось на кшталт “Такого-то бойового побратима більше немає з нами” – без жодної згадки про місце, дату і обставини загибелі. Той чи не той – біс його знає, від чого помер – незрозуміло, може, наші на Донбасі задвохсотили, а може, десь у Москві машина збила. Порівняйте це з тим, що робиться у нас. Не вірте у те, що наша сторона приховує якісь втрати. Вороги свої втрати успішно замовчують, а з нашою доведеною … Read entire article »

Filed under: Статті

Про пропагандистські лубки

Вчора краєм вуха чула по Інтернету уривок якоїсь телепередачі. Там був нерядовий представник ЗСУ, не називатиму його, бо це не суть важливо, який “на блакитному оці” збрехав: сказав, що українські військові не роблять однієї речі, яку вони насправді роблять. Щоб ви зрозуміли – йдеться не про поганих військових, порушників дисципліни – п’яниць, дезертирів чи мародерів (ясна річ, що на війні без цього не обходиться, але з цим борються по мірі сил), а про те, що роблять абсолютно всі і всюди, по всій лінії фронту. Про те, що є на цій війні нормою. Якщо чесно, я була трохи в шоці. Чудово розумію, що таке військова пропаганда, розумію, що під час війни часто не можна казати правду (власне, через це і не стала фронтовим журналістом, бо особисто для себе не приймаю навіть “брехню во … Read entire article »

Filed under: Статті

Світло в кінці тунелю

Світло в кінці тунелю

Зміна на позиції виснажує. Не так, як тривала пробіжка чи марш-кидок, а непомітно. Особливо коли треба копати, а копати треба завжди, бо позицію для тебе не обладнає і не відремонтує ніхто. Поступово розсереджується увага, слух стає менш гострим, рухи неточними, а в голові, замість роботи, з’являється думка: “Відстояти ще півтори години і спати”. І от по рації передають, що йде зміна. Збираєшся, обмінюєшся з ними новинами, бажаєш вдалого чергування. І, навісивши на себе своє барахло, яке важить … Read entire article »

Filed under: Статті

З підслуханого на фронті

З підслуханого на фронті. – Був у нас мужик, вже старший дядько. Рік нормально воював, а за тиждень до дембеля посварився там з одним, сказав: “Мені все похрін” і набухався. І тут обстріл. Гради, танчики, арта, і все по нас. Ми в укриття, а він: “Мені все пох”. Узяв стілець, сів на середині вулиці і сидить. Ми в підвалі, думаємо: шкода тебе, але ніхто забирати тебе п’яного не побіжить. Через дві години все закінчується, ми виходимо, усе побите, кількох будинків нема, стілець перевернутий, чувак лежить на землі. Ну все, двохсотий. Перевертаємо його – а він спить. І ні подряпини на ньому. П’яні – вони як діти і дурні, п’яним щастить. … Read entire article »

Filed under: Статті

І розповідь, і відео суворо 18+, не для людей з вразливою психікою

Це був другий бойовий у моєму житті, Карлівка, 10 липня 2014. Збір був на армійському блокпості, збиралися довго… Трохи обабіч стояли два снайпери в кікіморах. У руках тримали гвинтівки, за спинами висіли калаші. Це й привернуло мою увагу, я вважала, що “вторичкою” снайпера може бути лише пістолет, тож підійшла і спитала: чи не важко з такими “вторичками”? Сміються, ми ж чоловіки, кажуть, нам не важко. Слово за слово, хвилин 10 пробалакали по-дружньому. Потім я кудись відійшла, а далі бачу, як вони разом з іншими солдатами лізуть на броню. З СВДхами в руках. В кікіморах. ЛІЗУТЬ НА БРОНЮ. З СВДхами В РУКАХ. В КІКІМОРАХ. Я побігла до них, першим порухом було закричати: що ви робите? Було шумно, працювали мотори, мене могли не почути. Треба було кричати, махати руками, привертати до себе увагу… І тут раптом – стоп. … Read entire article »

Filed under: Відео, Статті

Метеор

Виходила зараз дивитись метеорний потік Персеїди. Прочитала, що проміжок між падаючими “зірками” – десь біля хвилини. За хвилину побачила у небі ворожий безпілотник, ЗУшку, яка намагалася його збити (не збила), жменю червоних трасерів, два сполохи від чогось важкого і один метеор. Якийсь він не дуже помітний був 🙂 … Read entire article »

Filed under: Статті

Про подвійне громадянство в Україні

Дала коментар журналу “Новое время” на тему подвійного громадянства: На сьогодні подвійне громадянство суперечить Конституції України (хоча в законодавстві існують деякі “лазєйкі”, які його уможливлюють). Тих українців, що одночасно мають громадянство країни-агресора, варто позбавляти українського громадянства. В подальшому українцям можна офіційно дозволити набувати також громадянство тих країн, які не мають з Україною спільного кордону. Це не становить небезпеки для наших державних інтересів. Всі інші варіанти мають бути під забороною, інакше матимем в Україні велику кількість громадян сусідніх держав, і ці держави у моменти внутрішньої нестабільності в Україні завжди зазіхатимуть на наші території, виправдовуючи це перед світовою спільнотою захистом своїх громадян. http://m.nv.ua/ukraine/politics/a-ne-razreshit-li-ukraine-dvojnoe-grazhdanstvo-nv-vyjasnil-skolko-pasportov-hoteli-by-imet-sootechestvenniki-1643787.html … Read entire article »

Filed under: Статті

Світлофори

На четвертому році війни окопи стали справжніми – завглибшки два метри і змійкою. Вузькі аж занадто, на заступаючих на позицію здорованів вагою за сто косяться з мовчазним несхваленням: “А якщо тебе затрьохсотять, як тебе витягати?”. У розгалужених (під)земних лабіринтах запросто заблукати. Супротивник поруч – при бажанні з ним можна перегукуватись. Він теж, як і ми, прорився назустріч, згризши “сіру зону”, і тепер вже просто хто перший – або ми блискавично займаємо їхні позиції, або вони наші. Коли буде наказ на штурм – нам або їм – ніхто не знає. До “бадмінтону” вогами і мухами та взаємних вітань з ДШК і ПК звикли. І вже здається, що так буде завжди. – Якщо ця війна протягнеться ще рік, – базікають хлопці, – окопи з’єднаються, і можна буде в сутінках повернути не туди і зайти до … Read entire article »

Filed under: Статті