Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті

Загинула Аміна Окуєва

Загинула Аміна Окуєва. Все, що тут можна сказати, буде банальністю. Крім одного: хлопці і дівчата, йде війна. Якщо раптом за чотири без малого років хтось цього не помітив. Уперше бачилася з Аміною на Майдані. Вона сама розшукала мене, бо хотіла тоді вступити у Правий сектор, який вважала найбільш дієвою революційною організацією. При цьому мені, незнайомій людині, казала настільки радикально-патріотичні речі, що я – тепер про це можна сказати – трошки завагалася і “пригальмувала” відрекомендувати її, вирішила спочатку дізнатися про цю людину побільше. За цей час Аміна вступила до Афганської сотні. Але ця історія, про яку я пізніше зізналася їй, не завадила нам стати приятельками. Пізніше я вже не дивувалася, що Аміна каже такі речі, бо вона не тільки казала – вона робила! Робила спокійно, прямо і щиро, з повним усвідомленням власної правоти. Вдруге … Read entire article »

Filed under: Статті

Про поліцейський наліт на нічний клуб

У конфлікті будь-кого з правоохоронцями я у переважній більшості випадків буваю на боці “будь-кого” – хоча б тому, що повної інформації ніколи немає, але завжди є знання, що пострадянські поліцейські, м’яко кажучи, схильні до зловживань. Але в даній ситуації картина виглядає кришталево ясною. Кілька тез. Перше. У нічному клубі була наркота. І я не думаю, що її підкинули. Наркоту, зброю і набої у нашій державі підкидають часто, але роблять це у двох випадках: а) адресно – коли треба закрити КОНКРЕТНУ особу і б) коли треба виправдати наліт на певне приміщення – підкладають туди. Але тут, вибачте мені, наркоту знайшли не просто десь у приміщенні, а в 17 людей, так що на підкидання не схоже. Ну, або про 17 людей брехня. Якщо так, ми про це скоро довідаємось, бо випадок гучний і замовчати нічого … Read entire article »

Filed under: Статті

Про “тваринний” законопроект

Тільки формат соцмереж утримує мене від вживання різних нехороших слів на адресу авторів скандального законопроекту про облік домашніх та безпритульних тварин. Чесно кажучи, я впевнена, що його не приймуть. Або приймуть у сильно зміненій редакції, залишивши тільки те, що стосується боротьби із жорстоким поводженням з тваринами. Вже багато було сказано про те, що це черговий проект з викачування бабла з населення, про те, що самотні пенсіонерки не в змозі будуть заплатити збір за реєстрацію, про те, що цей закон від початку непридатний для застосування у селах, і так далі. Усе це правда. Але я скажу трохи про інше. Скажу те, що кажу завжди: мій дім – моя фортеця. Так було споконвіку і так має бути. І якщо тільки я не скоїла якогось серйозного злочину, державі лізти в мої чотири стіни має бути зась. Якщо … Read entire article »

Filed under: Статті

Про фільм “Сторожова застава”

Про фільм “Сторожова застава”

Будучи по справах у Києві, потрапила на прем’єру фільму “Сторожова застава”. Фільм неочікувано сподобався. Щодо сюжету – ви чули, певно: сучасний підліток Вітя потрапляє у часи Київської Русі, де знаходить друзів, зустрічає перше кохання і разом з легендарними богатирями захищає Русь від половців. Це казка, в переказі її сюжет виглядав би наївним – але це прекрасна казка для дітей і підлітків. Яскрава і добре знята, з правильними месіджами. Назвати цей фільм історичним не можна, це класичне фентезі, у … Read entire article »

Filed under: Статті

Про Каталонію і “подвійні стандарти”

Після подій в Каталонії користувачі Ua-нету дискутують про те, що вище – право нації на державність чи право держави на територіальну цілісність і непорушність кордонів, і звинувачують один одного у подвійних стандартах. Перш за все, давайте чесно і відверто. Ніякі це не подвійні стандарти, це національні інтереси. Українець, який сьогодні підтримує сепаратистські процеси у Каталонії – недалека людина або ворог. І не тому, що каталонці об’єктивно неправі (біс їх знає, хто там у них правіший), а тому, що у нас є Крим і Донбас. По-друге, не варто втягуватись у теоретичні диспути на тему “одні є окремою нацією, а другі не є”, або “чий референдум законніший”. Бо абсолютно на кожен аргумент завжди є контраргумент, а подібні дискусії, як правило, лише заплутують і забалакують проблему. Не існує “об’єктивної справедливості” чи “справедливості для всіх”. Правильним є … Read entire article »

Filed under: Статті

Справедливість чи толерантність?

Після скандалу навколо дитячої книжки “Майя та її мами” скачала цю книжку і прочитала. І скажу я вам (хоча й розумію, що моя думка багатьох обурить): це неправильна і шкідлива книжка. Для тих, хто не читав: розповідь іде від імені звичайної дівчинки Майї, приблизно десятирічної. Вона описує свій загалом дружний клас, у якому в кожної дитини є якась особливість: хтось був зачатий у пробірці від сперми донора, у когось є тільки мама, бо батько зник під час війни на Донбасі, а в когось батька і не було, у когось тато і дві мами (перша – рідна, друга мачуха), когось виховує бабуся, бо обоє батьків на заробітках, у когось батьки позбавлені батьківських прав, хтось є всиновленою дитиною, хтось проводить тиждень у батька, тиждень у мами і її друга, а сама Майя … Read entire article »

Filed under: Статті

Що робити донбасівцям

Зараз я вам розповім, чому наші супротивники досі не склали зброю. “Новороссию слили. Никакой амнистии не будет. Россияне скоро уйдут, а украинские спецслужбы будут нас годами вылавливать и уничтожать без суда и следствия. Мы будем просто незаметно исчезать…” – Женя “Шахтер”, донецкий ополченец. Точніше не скажеш. Саме через цей страх за власні життя вони й воюють. А тепер я вам розповім, чому вони взагалі взяли до рук зброю. Звичайно, “повстання” проти “нацистської хунти” було цілком і повністю організовано з Москви. Але без підтримки значної кількості місцевих у росіян нічого б не вийшло. Як не вийшло після першого Майдану. Згадайте події 2004-2005-го років: Віктор Ющенко прийшов до влади шляхом Майдану і був точно не меншим “бандерівцем” і “американцем”, ніж Петро Порошенко. Здавалося б – чим не “нацистський переворот”, беріть до рук зброю і проголошуйте “Новоросію”. … Read entire article »

Filed under: Статті

Про цензуру в умовах війни

Ситуація: виникла потреба встановити особу загиблого бойовика. Тіло залишилось на тому боці, але те, що загинув, відомо стовідсотково – візуальне спостереження, плюс дані розвідки, плюс офіційне підтвердження ворожої сторони. Так ось, крім короткого офіційного повідомлення про загибель безіменного “військовослужбовця ДНР” – в Інтернеті жодної інформації. Мовчать російські і проросійські ЗМІ, мовчать соцмережі. В крайньому разі користувачі соцмереж можуть написати щось на кшталт “Такого-то бойового побратима більше немає з нами” – без жодної згадки про місце, дату і обставини загибелі. Той чи не той – біс його знає, від чого помер – незрозуміло, може, наші на Донбасі задвохсотили, а може, десь у Москві машина збила. Порівняйте це з тим, що робиться у нас. Не вірте у те, що наша сторона приховує якісь втрати. Вороги свої втрати успішно замовчують, а з нашою доведеною … Read entire article »

Filed under: Статті

Про пропагандистські лубки

Вчора краєм вуха чула по Інтернету уривок якоїсь телепередачі. Там був нерядовий представник ЗСУ, не називатиму його, бо це не суть важливо, який “на блакитному оці” збрехав: сказав, що українські військові не роблять однієї речі, яку вони насправді роблять. Щоб ви зрозуміли – йдеться не про поганих військових, порушників дисципліни – п’яниць, дезертирів чи мародерів (ясна річ, що на війні без цього не обходиться, але з цим борються по мірі сил), а про те, що роблять абсолютно всі і всюди, по всій лінії фронту. Про те, що є на цій війні нормою. Якщо чесно, я була трохи в шоці. Чудово розумію, що таке військова пропаганда, розумію, що під час війни часто не можна казати правду (власне, через це і не стала фронтовим журналістом, бо особисто для себе не приймаю навіть “брехню во … Read entire article »

Filed under: Статті

Світло в кінці тунелю

Світло в кінці тунелю

Зміна на позиції виснажує. Не так, як тривала пробіжка чи марш-кидок, а непомітно. Особливо коли треба копати, а копати треба завжди, бо позицію для тебе не обладнає і не відремонтує ніхто. Поступово розсереджується увага, слух стає менш гострим, рухи неточними, а в голові, замість роботи, з’являється думка: “Відстояти ще півтори години і спати”. І от по рації передають, що йде зміна. Збираєшся, обмінюєшся з ними новинами, бажаєш вдалого чергування. І, навісивши на себе своє барахло, яке важить … Read entire article »

Filed under: Статті