Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » Про бронхіт, “АТО” і таксиста

Про бронхіт, “АТО” і таксиста

Їду по Києву в таксі. Вдягнена у цивільне, сильно кашляю, вигляд маю гранично негероїчний.
Таксист дає чемні поради, як лікувати бронхіт, розповідає, як вилікувався сам і як його теща.
В процесі розмови пробалакуюсь, що щойно з “АТО”. Оскільки думка людська працює значно швидше, ніж язик, встигаю передбачити три можливі реакції таксиста. Перша – недовіра (“Ви-и? На фронті? І що ви там робите?”). Друга – захоплення і вдячність, типові для киян по відношенню до фронтовиків, особливо жінок. Третя реакція – ватна (адже звідки мені знати, що він не ватник? – “Мы вас туда не посылали” і далі по тексту).

Я не вгадала. Знаєте, якою була його реакція?

– А, ну тогда понятно, откуда у вас бронхит. Там же окопы, блиндажи сырые. Вам надо взять отпуск и хорошенько подлечиться.

Інтонації, сама відповідь – точнісінько такі самі, як якби я розповіла, що кілька днів тому довго чекала автобус під сильним дощем. Або вийшла взимку у мороз без шапки. “А, тоді зрозуміло, чому ви захворіли”.
Тобто – ставлення до війни, абсолютно форс-мажорної ситуації, як до звичайної, звичної, побутової. Хто ходить у мороз без шапки – може застудитися. Хто живе по сирих бліндажах – аналогічно.

Звикли люди, звикли за три роки, що у нас війна.

Сюр, ні?

Я не знаю, як ставитись до цих змін у нашому менталітеті. Думаю, це скоріше добре, ніж погано, бо до чого звикли – того перестають боятися.
А ви як думаєте?

Filed under: Статті

One Response to "Про бронхіт, “АТО” і таксиста"

  1. Зелений сказав:

    Так, народ вже знає, що фронтовики, зазвичай, лікуються з різних приводів. Зуби, застуди, протези, психіка. Це було відомо ще з часів Афгану, зараз просто освіжили пам’ять, що називається. Ставляться по-різному, від розуміння до відсторонення. Залежить від того, скільки неприємностей влаштовує оточенню конкретний ветеран, і від рівня жлобства в оточенні. Бувають гострі випадки, що очевидно потребують спеціалізованої допомоги. Взагалі, наявність війни і сотень тисяч ветеранів – означає потребу в більших обсягах медичної інфраструктури, і кращій за середню ефективності. І в продуманій організації ветеранських спілок різного гатунку, де вони могли би бути серед своїх. Такі спілки і структури існують в країнах з давніми традиціями великих і постійних війн, як Англія, Німеччина. Включно з пансіонатами для осіб похилого віку. Бо відправити масово солдат в бій зараз можливо тільки в разі, якщо вони на власні очі бачили піклування держави про ветеранів минулих боїв, інакше – нічого не буде.
    ——————————-
    Я, звісно, не маю на увазі випадки, коли держава і народ живуть відокремлено, просто на одній території, і народ захищається від агресії самостійно, як може, а потім ще й одночасно, від агресії і від держави.

Залишити відповідь

*