Про українських диверсантів у Криму і проукраїнських мешканців Севастополя

Ой, що я зараз вам розповім! М-м-м…
Але для початку – коротенька передмова. Без подробиць.
Одного разу наші розвідники зайшли в село у так званій “сірій зоні”. Була інформація, що воно контролюється супротивником, але даних щодо його кількості і розташування у розвідників не було.
Вирішили дізнатися у місцевого мешканця. Оскільки існувала висока ймовірність, що в спокійній розмові мужик буде лукавити, було вирішено його налякати.
Почали кричати на нього, розмахувати зброєю: “Где укропы?! А ну быстро говори, где укропы!!!”.
Розвідники сподівалися, що мужик з переляку втратить контроль над собою і скаже щось на кшталт: “Да вы что, ребята, какие укропы? Здесь только ваши – там минометчики, там-то разведчики”.
Але вийшло трохи по-іншому. Дядько справді страшенно перелякався. Він затремтів, почав хреститися і кричати: “Ребята, ребята, я честно не не знаю, где НАШИ!”

Ця історія про те, що перелякані люди часто вибовкують те, що думають насправді і чого ніколи б не сказали у спокійному стані.

Тепер, власне, основна історія.
Вчора чи не всі російські і проросійські ЗМІ передрукували уривки з мого інтерв’ю білоруському сайту Tut.by, під заголовками на кшталт “Украинские националисты анонсировали партизанскую войну в Крыму”. Йшлося про мою обережну фразу “Когда победим на Донбассе, может, возьмемся за Крым. Многие наши готовы начать там партизанскую войну”.

В тому числі опублікував цю новину і кримський сайт sevastopol.su (http://sevastopol.su/world.php?id=90762). Під новиною – велика кількість коментарів форумчан, абсолютна більшість яких є мешканцями Севастополя.
Найцікавіші коменти я для вас заскрініла, бо можуть потерти, почитаєте у вільний час, а зараз – висновки, які можна з цих коментарів зробити:

1. Величезна кількість форумчан-мешканців Севастополя вважають сценарій розгортання українською стороною партизансько-диверсійної війни в Криму абсолютно реальним. І дуже цього бояться. У кожній ямі, викопаній десь на природі, вони готові бачити партизанський схрон.

2. Вони переконані, що правоохоронні органи існують лише “для блезіру” і не зможуть дієво захистити їх від українських диверсантів.

3. Вони готові бачити потенційних диверсантів у:
– колишніх солдатах ЗСУ, які перейшли на службу до окупанта;
– українських гастарбайтерах, яких у Криму, за словами форумчан, сила-силенна;
– українцях, що приїздять у Крим на відпочинок.

4. Вони пропонують закрити кордони, ввести візовий режим, вислати “понаехавших” (для них це люди, які переселилися до Криму у період з 1991 по 2013 рік), усіх підозрілих українців здавати в поліцію, готуватися до створення “народних патрулів” для відлову диверсантів.

5. Вони стверджують (опаньки!) що у Севастополі існує досить потужна проукраїнська “п’ята колона” – люди, які вивішують українську символіку, ведуть “на кухнях” проукраїнську пропаганду, збираються відправляти своїх дітей навчатися до України. Хай цих людей не більшість, але їх достатньо, щоб стати опертям для диверсантів.

Звичайно, є й такі коменти – на кшталт, що укропи лише бахваляться, а якщо реально сунуться в Крим, то російські спецслужби їх переловлять. Але таких коментів далеко не більшість.

Провідник сказав нещодавно в інтерв’ю, що про партизанську війну даремно не базікають, а роблять її – якщо прийнято рішення, що це потрібно. Все, не буду більше базікати на ці теми 🙂 Але такою інфою гріх було з вами не поділитися.