Статті Коментарі

Білозерська INFO » Репортажі » Захисників Маріуполя нагородили Лицарським хрестом Добровольця (ФОТО)

Захисників Маріуполя нагородили Лицарським хрестом Добровольця (ФОТО)

19 березня 2017 року у Маріупольському драмтеатрі відбулася церемонія нагородження вояків-захисників Маріуполя Лицарським хрестом Добровольця – недержавною нагородою, заснованою “Всеукраїнським союзом ветеранів АТО”. Я спеціально приїхала з “нуля”, щоб привітати “Павука”, “Малого”, “Саву” та інших хлопців, більшість з яких знаю – кого рік, кого два, бачила у ділі, ціную, люблю, шаную…

Павук, він же Руслан Пустовойт, починав в УДА, нині у 54-му ОРБ – той самий безбашенний донецький розвідник, який фактично один узяв у полон 8 ворогів, був двічі важко поранений, нині знову в строю. Малий – боєць з мого підрозділу (ОЛПЗ “Вольф” УДА), теж розвідник з величеньким досвідом. Усього нагородили біля 20 бійців, переважно з 54-го ОРБ та з 8-го батальйону УДА. Деяких, на жаль, посмертно…

Організатори заходу – патріотична громада міста, переважно волонтери – люди, які невеликою кількістю, але шаленою (само)організованістю, завзяттям і відчуттям, що “крім нас, нікому”, відстояли український Маріуполь. Щось було дуже зворушливе в тому, що нагороди (від народу) вручали не “убеленные сединами” ветерани служби в Радянській армії, а жінки – звичайні наші українські жінки, без яких ми ще два роки тому втратили б третину областей України. Кожна казала декілька слів – майже всі без підготовки, від душі. Коли до мікрофону покликали Таню Пустовойт, дружину Павука і маму його дітей, вона почала казати слова подяки, але одразу збилася і заплакала. Змахнув сльозу і Павук, а люди почали аплодувати…

Коли хвилиною мовчання вшановували пам’ять загиблих, це була не умовна 10-секундна “хвилина”, як на політичних і “піарних” заходах, а справжня хвилина, секунди відбивав метроном. На 60 секунд люди завмерли, приспустивши прапори, буквально перетворившись на камінь – і тут вибігає маленька дочка Павука, обіймає його за ногу, притискається до нього щокою і так стоїть…

Була маленька “творча програма” – патріотична пісня від юного маріупольського барда Данила Подибайла і вірш, який прочитала місцева поетка. В кінці від всеукраїнського братства ОУН-УПА троє вояків були нагороджені медаллю “Захиснику України від московської агресії”.

Особливий подарунок (особисто від мене) отримав Павук – активні навушники, прислані паном Олександром з Канади, який допомагає нам майже від самого початку війни. Павук мав отримати їх набагато раніше, але був поранений… Думаю, панові Олександру буде приємно, коли він побачить, якому героєві дісталися одні з отих навушників.

Увесь захід був ніби живою ілюстрацією, поясненням того, яким чином ми примудрилися протриматися стільки часу і тримаємось досі. З такими людьми поруч на фронті і позаду в тилу не страшно воювати, взагалі нічого не страшно.

Filed under: Репортажі



Залишити відповідь

*

Статті