Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » І знову про амністію і взагалі про те, що робити з ОРДЛО

І знову про амністію і взагалі про те, що робити з ОРДЛО

Мій крайній пост про донецького бандита, який мріє про повернення ОРДЛО в Україну з амністією для всіх бойовиків, викликав жваву дискусію. Багато хто зі зрозумілих причин проти такої амністії. Хочу ще раз прояснити свою позицію (виключно власну) з цього питання.

1. ЩО ВЗАГАЛІ МОЖНА ЗРОБИТИ З ОРДЛО?
Варіантів небагато, лише три:
а) “відгородитися стіною”. Цей варіант не розглядаю взагалі, це наша земля, за яку вже пролито до біса української крові. До того ж, у такому разі вороги рано чи пізно окріпнуть і полізуть далі. Так що я за стіну, але виключно на кордоні з Росією.
б) сидіти на “лінії розмежування” і перестрілюватись з ворогами ще 10 або 20 років,
в) зрештою зайти в ОРДЛО і навести порядок – в ідеалі, без багатотисячних втрат.

2. ЩОБ НАВЕСТИ БУДЬ-ДЕ ПОРЯДОК, ТУДИ СПОЧАТКУ ТРЕБА ЗАЙТИ. Поки не зайдемо – порядку не буде. Обіцянка амністії бойовикам після складання ними зброї – один з дієвих методів пришвидшення повернення територій.

3. Амністія бойовикам ОРДЛО (крім ватажків і явних військових злочинців) потрібна для того, щоб ті з них, хто можуть отримати прощення, складали зброю і здавали своїх ватажків, а ті, кому прощення не світить, втікали до Росії і займалися бандитизмом там, а не тут.

4. БОЙОВИКИ І ПОСОБНИКИ, принаймні, дуже значна їхня кількість, ВЖЕ МОРАЛЬНО ГОТОВІ ДО ТАКОГО РОЗВИТКУ ПОДІЙ. Вони хотіли стати частиною Росії, але Росія їх до себе не взяла, а Україна регулярно навішує їм люлів. Тепер вони хочуть, щоб усе було, “як до війни”, а їм за те, що взяли зброю проти своєї держави, нічого не було.
Звичайно, просто під обіцянку амністії вони зброю не складуть, це все має відбуватися в комплексі з ефективними фронтовими діями.

5. В ідеалі, всі колаборанти мають бути суворо покарані за статтею про державну зраду та іншими статтями, під які підпадають скоєні ними злочини.
Але справедливе правосуддя в даному випадку навряд чи можливе, бо:
а) в Україні де-факто відсутня правоохоронна і судова система. Це означає, що спроби зайнятися об’єктивним встановленням міри провини кожного колаборанта призведуть до того, що наші прокурори і судді казково забагатіють на хабарях, а цапами-відбувайлами призначать бомжів, яким не буде чим відкупитися.
б) зрадників і колаборантів дуже багато, на всіх тюрем не вистачить;
в) загальносвітова практика свідчить, що після війни зазвичай оголошується тотальна амністія для всіх учасників бойових дій, крім військових злочинців.

6. АМНІСТІЯ МАЄ ОГОЛОШУВАТИСЬ не по одному бойовику, а ЛИШЕ УСІМ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ. До кінця війни полонені і ті, що добровільно склали зброю, мають перебувати у таборах для інтернованих (військовополонених у нас немає, бо офіційно нема війни :(, в людських умовах, без катувань.

7. ПІД АМНІСТІЮ МАЮТЬ ПІДПАДАТИ ЛИШЕ ДВА ЗЛОЧИНИ: ЧЛЕНСТВО В НЗФ ТА УЧАСТЬ У БОЙОВИХ ДІЯХ. Якщо про вже амністованого бойовика стане достеменно відомо, що він брав участь у військових злочинах (катуваннях, розстрілах полонених і цивільних тощо), таких людей треба судити як військових злочинців, незважаючи на отриману раніше амністію. Судити публічно, із залученням ЗМІ та міжнародних спостерігачів, щоб такі процеси не ставали способом зведення особистих рахунків.

8. Важливо! Якщо ми не хочемо передати російсько-українську війну нашим дітям і онукам – НІЯКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПОСТУПОК! Жодних переговорів із Захарченком і йому подібними. Ніякої “автономії”, “федералізації”, офіційного “двуязичія”. Повірте, найватніша вата дуже легко це переживе. Люди не будуть вмирати за Путіна і власне право ненавидіти “Бєндеру”. Людей турбують значно простіші речі: щоб їх не вбили і не посадили, коли є за що. Оцей необхідний мінімум їм можна забезпечити – задля того, щоб зайти.

9. НАЙГОЛОВНІША “ПРОМІЖНА МЕТА” – ПЕРЕВЕСТИ СИТУАЦІЮ У ТАКУ ПЛОЩИНУ, ЩОБ ВАТНУ ПРОБЛЕМУ МОГЛА ВИРІШУВАТИ НЕ АРМІЯ, А СБУ. Тобто – повернення територій під контроль України. А далі – за антиукраїнську пропаганду, за спроби збирати антидержавні мітинги, за триколори і “колорадки” – стаття. Амністія, яку отримує, припустимо, крадій, жодним чином не означає, що він може продовжувати красти. Візьметься за старе – піде в тюрму, причому вже як рецидивіст.

10. ПОВЕРНЕНІ ТЕРИТОРІЇ МАЮТЬ ПРОЙТИ ПРОЦЕДУРУ “РОЗВАТНЕННЯ”, за аналогією з денацифікацією у післявоєнній Німеччині. У максимально м’якому варіанті, щоб не почалися проблеми з так званим “цивілізованим світом”.
Необхідний мінімум:
– заборона російської, “колорадської” і т.п. символіки у публічних місцях і на публічних заходах;
– заборона антиукраїнської і антидержавної пропаганди, причому має бути чітко визначеним, що саме є антидержавною пропагандою (по суті, це всі ті гасла і заклики, через які почалась війна).
– чиновники, які обіймали “державні” посади за часів “ЛДНР”, мають бути позбавлені права обіймати державні посади.
– непроведення в ОРДЛО виборів – краще 10, а в крайньому разі, 5 років.
В ідеалі було б позбавити усіх колаборантів права голосу, щоб в українському парламенті не сиділа вата. Але це не вийде. Навіть засуджені в Україні мають право голосу (хоч мені це і не подобається, бо вони невільні люди і ними легко маніпулює адміністрація виправних закладів). Тому розумна альтернатива – тимчасова відсутність виборів.
– Грамотна просвітницька (не на рівні нинішнього Мінстеця) робота з населенням. Вата головного мозку практично не лікується, але їхні діти мають всі шанси вирости українцями.

Filed under: Статті



2 коментарі "І знову про амністію і взагалі про те, що робити з ОРДЛО"

  1. Оленка, я з великим здивуванням прочитав набір суперечливих параграфів. Чи то – побажань.
    ———————
    Перше, що кидається у вічі – фігури умолчанія. Де тут Мінський процес, де 1.800.000 біженців, де хлопці, що родом з окупованих земель і зараз воюють, і їм нема куди повертатися? Де, фактично, епідемії різних болячок нехароших, на окупованих землях? Зараження землі вибухівкою, шахтними водами, підтоплення? Де роль путінської агентури? Путін їм перестане платити і не вимагатиме роботи? Лугандон зараз – наче великий концтабір, де колишні люди концентруються на виживанні, найрізноманітнішими способами, здичавіли, перетворилися на небезпечних хижаків. Там треба військові комендатури, патрулі, в стилі відповідних циркових дресирувальників, років на п’ять, щонайменше. Тотальний медогляд, примусове лікування, обмеження переміщення через лінію колишнього фронту, громадські роботи. І організовувати це все має не СБУ, ГПУ, і прочі державно – комерційні фірми за викликом, бо вони ніколи не вирішують проблеми, а організовують торгівлю проблемами і їх вирішенням. А виключно добробатівці, армійці, особливо хто з тих місць родом. Вони мають право і обов’язок відновити свою батьківщину. Тим більше, що Луганськ і Донецьк більше ніколи не будуть такими великими центрами, як колись. От, і нехай будуть під опікою батальонів, тільки тоді буде діло. На Гетьманщині були полкові міста, а тут будуть батальонні. І які вчорта, “м’які варіанти”? Росія з нами воює “м’якими варіантами”? Чи вона кудись зникне після війни? Які їм “права”? Що ми про них зараз можемо знати? Вони ще стрілятимуть по ночах в українців років десять.
    ——————————–
    Процедуру розватнення наша влада не спромоглася провести ще ніде, нє шмогла. І навіть навпаки, один Барбоськін чого вартий. Як цим людям довіряти мозгоправлення Лугандону? Розіб’ють, уламки загублять, ще й руки поріжуть. Від цієї влади народ з вільних територій тікає до Польщі, Словаччини, Португалії, тощо. Тож рівень її привабливості для тубільців Лугандону я можу собі уявити. Ця влада не має, що сказати людям, хоч там, хоч тут. Завдання треба ранжирувати по важливості і черговості. №1 – відстояти Україну в цій війні, а не зайти в Лугандон. А з цією владою ми втрачаємо Україну потроху, щодня. Що той Лугандон? Використаний і вже непридатний реквізит старого сюжету “Раша тудей”. Почекає, поки у нас буде час і натхнення. Хай як слід перегниє, щоб там все стало зрозуміло. Щоб кацапоорда голодна звідти повтікала. Щоб ополчурки перестрілялися. Залишки промисловості догнили.
    ——————————–
    Про амністію і проче сортування колаборантів я би взагалі не говорив, після того, як їдуть неспішно беркутівці до Росії, пострілявши людей на Майдані. Ми не можемо цього реалізувати. Невже це незрозуміло? Де Єфремов, Клінчаєв, Ахметов, решта? Де Вілкул, оточений в Слав’янську Гіркін, взяті в полон кадрові вояки Росії, включно з офіцерами ФСБ? Де Медведчук?
    ——————————–
    Так що, залишається єдина гіпотеза – комусь закортіло термінової “реінтеграції Донбасу” і позачергових виборів. Не будемо називати ім’я, воно занадто відоме. Чому він вважає, що “реінтеграцію” можна вийняти несподівано, як кролика з капелюха? Очевидно, як і в багатьох інших випадках, плутає процес і його імітацію. Але так не буде, бо так не може бути. Цьому чирвовому королю випадають пустиє хлопоти. Україну тільки жаль.

  2. Де будемо розміщати фільтраційні табори, доречі? Оце реальне, життєве питання. Мені здається, це мають бути місця за межами міської забудови, що дасть можливість організувати охорону і роботу з контингентом. Щось на зразок колишніх коровників, де всередині можна поставити намети. Хто охоронятиме? Де взяти стільки військових психологів, поліграфів? Що робити з безнадійною ватою? Хто, де, як лікуватиме на звільнених землях туберкульоз, венеричні хвороби, хронічно хворих стариків, звихнутих? Хто розподілятиме продовольство, соціалізуватиме безнадзорних дітей? Де взяти нормальних вчителів туди? Інших людей для нормальних адміністрацій? Що, СБУ то все швиденько розрулить? Може туди ще Матіоса з тепловізором, на усілєніє?
    ——————————-
    Тільки більш складна, збалансована, нормально працююча система може привести до ладу іншу систему, розбалансовану і меншої величини, відтворивши принципи власного функціонування. Це – закон природи. Простіше, щоб відбуксирувати авто – треба ще одне авто, досить потужне і технічно справне. За допомогою окремо взятого керма, чи стартера, чи лівої фари це зробити неможливо. Навіть, якби СБУ позолотити зверху – воно не впорається. Це робота для всієї державної структури, суспільства і державного керівництва, того самого, що три роки, замість поводитись відповідно – строїть глазки.
    ——————————–
    Але якщо йдеться не про їхати, а про шашечки, вибори, задоволення апетитів Меркель, Бжезінського, Бойка, Нобелівку Миру, то тоді, зрозуміло, головне – амністія, швиденько, і “реінтеграція Донбасу”, і – пиляти валютне єврофінансування. А все, що там відбуватиметься на плєнері – то все папірєднікі.

Залишити відповідь

*

Статті