Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Вийшло велике інтерв’ю зі мною в газеті “Факти”

Вийшло велике інтерв’ю зі мною в газеті “Факти”

…Трое суток наша группа просидела в засаде, за это время ни одного автомобиля врага мы не видели, если не считать двоих боевиков на мотоцикле с автоматами. Но мы их не тронули — слишком малая «добыча». Если бы разобрались с ней, пришлось бы сразу же уйти. Курсировали по дороге только все те же БМП с украинскими разведчиками. Когда они появились в третий раз, наш командир сказал с досадой: «Всю „дичь“ нам распугали». Приказал мне распустить волосы … Читати далі »

Filed under: Інтерв'ю

Зйомки закінчено

Сьогодні режисер Світлана, оператор Петро і звукач Сергій провели мене на вокзал. Зйомки “мого” фільму закінчені. Знімальна група – прекрасні люди, митці, а не ремісники, і до того ж тактовні і чуйні, ми стали справжніми друзями. Але, незважаючи на це, знав би хтось, як це важко – зніматися у фільмі, і скількох нервів це коштує всім учасникам процесу – що на передовій, що у мирному Києві. Водночас це просто неоціненний досвід, який варто було отримати. Коротше, зйомки закінчилися, лікарняні теж, тилові справи більш-менш зроблені, і я зі спокійним серцем повертаюся на фронт. … Читати далі »

Filed under: Статті

Річниця першого виходу

Сьогодні річниця мого першого виходу. Три роки, як воюю. – Сьогодні день Конституції, – почувши цю новину, сказала мама. – Річниця виходу важливіша, – заперечив батько. – Будуть у нас виходи – буде в нас і Конституція. На жаль, сам вихід (це тоді, коли ми на 15 км вночі зайшли у їхній тил і сиділи там у засідці, а скінчилося все знайомством з розвідниками 93-ї, а потім з комбригом Мікацем) я не знімала. По-перше, ніч, по-друге, стрьом, по-третє, відсутність досвіду. Трохи знімав Азід, десь це відео є в архівах. А я почала знімати на третю добу, коли ми вже були разом з бійцями розвідроти 93-ї ОМБр. Відео це раніше не викладалося. Перепрошую, що трохи забагато моєї фізіономії, так вже вийшло – новизна відчуттів і все таке 🙂 … Читати далі »

Filed under: Відео

Галя

Новий член родини. Звати “Галя”. Ось так вона працює – півкутової на сотці. (Оптика тимчасова, поставили тільки щоб перевірити кучність). … Читати далі »

Filed under: Фото

Про бронхіт, “АТО” і таксиста

Їду по Києву в таксі. Вдягнена у цивільне, сильно кашляю, вигляд маю гранично негероїчний. Таксист дає чемні поради, як лікувати бронхіт, розповідає, як вилікувався сам і як його теща. В процесі розмови пробалакуюсь, що щойно з “АТО”. Оскільки думка людська працює значно швидше, ніж язик, встигаю передбачити три можливі реакції таксиста. Перша – недовіра (“Ви-и? На фронті? І що ви там робите?”). Друга – захоплення і вдячність, типові для киян по відношенню до фронтовиків, особливо жінок. Третя реакція – ватна (адже звідки мені знати, що він не ватник? – “Мы вас туда не посылали” і далі по тексту). Я не вгадала. Знаєте, якою була його реакція? – А, ну тогда понятно, откуда у вас бронхит. Там же окопы, блиндажи сырые. Вам надо взять отпуск и хорошенько подлечиться. Інтонації, сама відповідь – точнісінько такі самі, … Читати далі »

Filed under: Статті

Стіна пам’яті

Сходила “на екскурсію” до Стіни Пам’яті, де зібрані фото усіх загиблих фронтовиків станом на початок 2016 року. Ніякі цифри не передають того, що живі обличчя. Живі обличчя загиблих. Дуже багато облич. Галерея, яка здається безкінечною. Потім були ще. І будуть ще. І я скажу, що кожен непокараний ватник – це плювок їм в обличчя. Кожен діючий і колишній “АТО”шник, що вештається п’яний зі зброєю – це плювок їм в обличчя. Кожен віджим, крадіжка або шахрайство під маркою “на АТО” – плювок їм в обличчя. Кожне питання на кшталт “Яка війна?”. Кожен заклик домовлятися з агресором. Кожен… Коротше, ви зрозуміли. Звичайно, я шукала наших загиблих, з мого підрозділу. І знайшла. Це було легко, адже портрети розташовані у порядку загибелі, а я добре пам’ятаю дати. Сєва і Морпєх. Обидва фото зроблені мною. Морпєх перед котримсь із виходів у червні 2014-го попросив зробити йому … Читати далі »

Filed under: Статті

Позиційний бій, весна 2017

Бійці Української добровольчої армії, з легкопіхотних загонів “Вольф” і “Чорний туман”. … Читати далі »

Filed under: Відео

Звільнення чи реінтеграція?

Скажу по-простому: звільнення – це штурм і зачистка (на перших порах можуть бути “гібридні”, розтягнуті у часі і пояснювані як контратаки). У разі введення військового стану зробити це реально, хоча втрати, звичайно, будуть великі. Але після цього закінчиться війна і десь на кілька десятиліть у ворогів відпаде бажання вирішувати свої проблеми з Україною за допомогою зброї. До речі. Втрати однієї локальної наступальної операції, яка триває кілька годин і закінчується взяттям ворожої позиції, приблизно дорівнюють втратам цього ж підрозділу на тій самій ділянці фронту, якщо підрозділ місяць або два просто сидить в окопах. Різниця в тому, що в першому випадку ми просунулись вперед, в другому – нічого не змінилося. Реінтеграція – це переговори з окупантами і колаборантами, серйозні поступки їм і вата при владі на місцях і в парламенті. Україна знову буде … Читати далі »

Filed under: Статті

Ефір на “Армія FM”

Були сьогодні удвох зі Свєтою Ліщинською, однією з трех режисерок фільму “Невидимий батальйон”, яка знімає історію про мене, на військовому радіо “Армія FM”. Говорили про сам фільм, про гендерні питання (проблеми жінок на фронті), про те, як мені воюється, а Світлані знімається, про те, як розвідники побили журналістів, а дівчина-сапер Юля обурилась, коли її назвали прекрасною дамою 🙂 Послухати запис ефіру можна тут: https://soundcloud.com/armyfm/tochka-dostupu-130617-tema-zhnki-na-vyn … Читати далі »

Filed under: Репортажі

Про обливання брудом

Коли я захворіла, в мене з’явилося більше часу на читання Фейсбуку. І просто очі на лоба полізли, коли побачила, який височезний відсоток бруду походить не від ворогів (місцевої чи російської вати), а від конкурентів – своїх чи умовно своїх. Йдеться не про обливання брудом відомих політиків (політики на це підписалися, доля у них така), а буквально так, один про одного. Люди, це ж капець. Коли на нас нападає вата – це прекрасно. Коли при згадці нашого імені у вати починає розривати певні частини тіла – це найкраще свідчення того, що ми все робимо правильно, і найліпша рекомендація – люди, які ніколи не чули про наше існування, одразу думають: “Ого, як сатаніє вата! Певно, ці хлопці-дівчата молодці”. Але вата зараз пішла ледача. Не так просто її роздраконити і примусити працювати на себе. … Читати далі »

Filed under: Статті