Статті Коментарі

Головне

З Днем добровольця!

З Днем добровольця!

Десятиліттями після Другої світової (та й Першої також) у художніх творах піднімалася тема, як війна ламає, чи пак перекроює людські долі. Хтось був студентом-відмінником, на нього чекало майбутнє блискучого науковця – але почалася війна і він став танкістом. І так далі.Мене це теж стосується – в енному ступені, мабуть. За першою освітою я бібліотекар-бібліограф. Колись дуже давно працювала в Національній парламентській бібліотеці. Потім, після вдало написаної статті, мені запропонували роботу в газеті, і 10 років, з … Читати далі »

Стрічка

Це буде історія без моралі. Про родину з окупованих територій.

Моя співрозмовниця – літня жінка з Макіївки, ввічлива й вихована, назвемо її Тамара. Все життя пропрацювала електромеханіком на АТС, чоловік – рятувальник на шахті. У них є донька і син, від доньки – онук, від сина – онучка. Коли почалися обстріли, каже Тамара, було дуже страшно. Люди розчистили старе радянське бомбосховище і ховалися у ньому. Щоправда, там була така задуха, що надовго їх не вистачило, за кілька днів покинули сховище і почали пересиджувати обстріли вдома. “Я таке бачила, – розповідає Тамара, – молода сім’я, батько веде малесенького хлопчика за руку, а в мами немовля на руках…” – і починає плакати. Я мимоволі очікую на продовження: прилетіла міна і на очах у Тамари вбила цих двох дітей. Але … Читати далі »

Щодо нагородження Тетяни Чорновол орденом “За мужність”

Постараюся коротко і об’єктивно. Наскільки мені відомо, значних фронтових заслуг у Т.Чорновол немає. Вона епізодично бувала на фронті, але не встигла або не змогла здійснити нічого, гідного нагородження орденом. Водночас в особистій мужності їй не відмовиш, і це ще дуже м’яко сказано. До того, як стала народним депутатом, вона: – билася з ментами під час акції “Україна без Кучми” (березень 2001 року), під час цього її скрутили і скинули з даху; – невдовзі після цього разом з іще однією дівчиною прикувалася до рейок перед їдучим потягом, щоб привернути увагу ЗМІ до катувань ув’язнених активістів; – брала участь у безлічі протестних акцій, блокувань, захоплень будівель, сутичок з поліцією і тітушками, неодноразово бувала затримана. Не сумніваюся, що в той період вона вже … Читати далі »

Ток-шоу “Право на владу”

503 окремий батальйон морської піхоти рулить 🙂 🙂Ток-шоу на 1+1 “Право на владу”. Тема – як досягнути миру на Донбасі (шестеро кандидатів у президенти пропонували свої рецепти). Повністю передачу можна подивитися тут:https://www.youtube.com/watch?v=TlDu79UbtFUМої “спічі” на 00:05:50 і на 00:55:00. Казала про амністію після війни для тих бойовиків, які не скоювали військових злочинів (катування і вбивства полонених, розправи над цивільними тощо), обіцянка якої спонукає їх скласти зброю; про те, що основний шлях повернення окупованих територій військовий, а всі решта – допоміжні, і про необхідну процедуру “розватнення”, за аналогією з денацифікацією у післявоєнній Німеччині. Враження від передачі – перш за все, високий професіоналізм ведучої Наталі Мосейчук. Що ж до гостей, то практично всі політики, а особливо перед виборами – страшні популісти. Усі вони, … Читати далі »

ЗВІТ ПРО ПОЇЗДКУ ДО ШТАБ-КВАРТИРИ НАТО (багато фото)

ЗВІТ ПРО ПОЇЗДКУ ДО ШТАБ-КВАРТИРИ НАТО (багато фото)

Я вже на службі, і поспіхом, бо зовсім немає часу, пишу звіт про поїздку групи дівчат-ветеранок і діючих військовослужбовців до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Писатиму, як завжди, правду, підозрюю, що не все всім сподобається, але то таке, враховуйте, що це виключно мої особисті враження. Метою поїздки було продемонструвати у штаб-квартирі НАТО фільм «Невидимий батальйон» про участь українських жінок в російсько-українській війні, … Читати далі »

Олена Білозерська. Виступ у штаб-квартирі НАТО

Мій вчорашній виступ у Штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (+субтитри англійською і українською). Перепрошую за погану англійську, за 5 років війни я добряче її підзабула, плюс хвилювалася сильно і не стежила за вимовою. Прохання поширювати, я і всі інші дівчата з нашої ветеранської дипмісії дуже старалися *********** We Ukrainians are fighting not for “peace at any costs”, not for “cessation of fire”, but for the liberation and return of our land. In 2016 I took part in a reconnaissance mission near Mariupol, where we captured the military map made by a Russian officer, and on this map the positions, forces and facilities of our enemy were designated, including those officially belonging to the Armed Forces of the Russian Federation. It was … Читати далі »

Доброволець офіційно

Доброволець офіційно

Мене можна привітати. Сьогодні в Києві вперше зібралася Комісія з питань надання на території міста Києва посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на Сході України. І я стала однією з перших кількох киян, хто отримав цей статус. Подяка всім, хто допомагав, але найперше – Юлії Матвієнко, Ользі Герасименко, Катрусі Стрілі. Принагідно хочу сказати, що в … Читати далі »

СПОГАД ПРО “НІЧ З 18 НА 20 ЛЮТОГО”

Цей текст я мусила написати дуже давно, ще 5 років тому. Мусила записати спогади про цей день для історії. Але щоразу щось заважало. Не буду брехати, що було страшно чи боляче – банально не могла самоорганізуватись, завжди знаходилось щось більш термінове. Я на дереві у Маріїнському парку 18 лютого 2014 Я наївно думала, що завжди встигну, бо нічого не забуду. Ага, зараз :(. Кілька років на війні, плюс контузія – і позабувала значну частину подій. Зараз я на службі, і в мене знов обмаль часу. Але треба. Як пам’ятаю зараз, сьогодні, так і напишу.  Без фотографій, на які могла б спертися, бо вони позникали, коли у перше літо війни я не мала чим сплатити за хостінг. Коротше, можливо, я щось пам’ятаю неправильно. Але … Читати далі »

Дайош політику нетерпимості і ненависті!

“З сумом у серці згадуємо мільйони загублених тоталітарним нацистським режимом життів. Ці болісні роздуми – застереження для нас і для майбутніх поколінь, до чого може призвести політика нетерпимості та ненависті” (Петро Порошенко про Холокост). Терпіти не можу, коли українські політики використовують модну нині “західну” термінологію. Не “політика нетерпимості”, а відсутність держави і армії. Якщо ти слабкий, завжди знайдеться хтось, хто забажає тебе пограбувати, вигнати чи вбити – не під однією ідеологією, так під іншою. Словосполучення “собирание земель русских”, на відміну від “Остаточного вирішення єврейського питання”, наче й не містить нетерпимості, але закінчиться, якщо ми дозволимо, тим самим. Покоління євреїв, що пережило Холокост, добре це усвідомило і ні з якою “політикою нетерпимості” не боролося. Вони вчилися бути сильними і … Читати далі »