Не пустую, нікого не чіпаю, роблю селфі в обновці… А на мене тут, виявляється, мій сержант з “фоторушницею” полює 🙂 … Читати далі »

Вийшли одразу чотири прекрасні рецензії на “Щоденник нелегального солдата” 1. Автор Дмитро Крапивенко, головний редактор “Тижня” “Ми бачимо дуже розгорнуту перспективу: детальну, день за днем, історію одного розвідувального підрозділу, що починав воювати в складі «Правого сектору» й продовжив в Українській добровольчій армії. Підрозділу, якого нині не існує, але більшість його бійців — з тих, що вижили, — воюють донині, уже легально, у лавах ЗСУ. І це природно, бо, як вважає Олена Білозерська, місія добровольців — «скелетувати армію». Зі сторінок книжки на нас дивляться бійці та командири: живі й мертві, молоді й не дуже, хлопці й дівчата, волонтери, місцеві мешканці — всі, хто оточував Олену протягом 2014–2017 років. І це не просто «ілюстративний матеріал», про кожного героя є бодай кілька рядків, навіть якщо зустріч була короткою. Авторка помістила у свій літопис масу сюжетних ліній: … Читати далі »

Життя підкидає такі історії – куди там серіалам. Чоловік приблизно 50 років, професійний військовий. Служив ще в радянській армії, потім в російській. На початку століття демобілізувався і повернувся до України. Привіз із Росії дружину – родом звідкілясь з-за Уралу. З цією дружиною має сімох (!) дітей. І от прожили вони разом, вважай, ціле життя, а потім почалася війна. У березні 2014 року зібрався він у військкомат, а дружина каже: якщо підеш воювати проти Росії, подаю на розлучення. І подала – одразу ж, як тільки він поїхав. Він на війні досі. Одружений вдруге. Має маленьку донечку – “дитя війни” і кожну вільну хвилину розмовляє з нею телефоном. … Читати далі »