Гра вдовгу
ГРА ВДОВГУ Хоч десятки років доведеться іти – Я завжди досягаю своєї мети. У коханні, в кар’єрі і творчості теж Значно меншає меж, коли довго ідеш. Я завжди в своїй ніші єдина-одна – Конкурентів навряд чи влаштує ціна. Бо їм треба тепер, треба зараз і тут. Їх лякає настільки тривалий маршрут. Я працюю нехутко – то метр, то грам – Але власні здобутки нікому не дам. Я спокійно і впевнено граю в цю гру. І усе, що моє, я собі заберу. #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
“Я була, як усі, без досвіду…”
* * * Я була, як усі, без досвіду. Я пахала роки без просвітку. Я роками ходила в розвідку З ким не можна ходити в розвідку. Я рубала на дрова правила. Вони в очі летіли трісками. Якби знала, куди ця гра вела, Ворушила б частіше мізками. І тепер, на порозі хаоса, Про нездійснене сняться сни мені. Залишилося трохи паузи. Трохи пам’яті. Трохи імені. 21.03.2024 #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
“А буває, що лиху нема кінця…”
* * * А буває, що лиху нема кінця І досягнення ніц не варті. Я сиджу і малюю портрет бійця, Що лишився на вічній варті. Бережи один одного, брат і друг, Цілий всесвіт в одній особі, Поможи один одному, плоть і дух, Щось лишити отут по собі. Просто зараз, негайно, усе облиш, Без чого проживеш так само. Мені страшно писати цей перший вірш, Що його не побачить мама. 02.03.2024 #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
“Послали військо. І не стало війська…” (Зміїний-2)
* * * Послали військо. І не стало війська. Лише зенітки спалені стирчать. І біла курка, відтепер не свійська, Собі, не людям, вивела курчат. Над морем гвинтокрили гуркотіли, Авіабомби падали, мов град. І чорна кішка, ледь душа у тілі, На білий світ привела кошенят. Пройшла зима, вітри, дощі, години Бомбардувань і місяці війни. Пустеля, лід. Навколо ні людини. Настало літо. Припливли човни. Стоїть у морі острів, як фортеця. Лежить воєнний корабель на дні. Скидають ФАБ. Об ноги кішка треться. Гребуться кури. Легшає мені. #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
Острів Зміїний
ОСТРІВ ЗМІЇНИЙ Море, каміння, вітри і руїни – Острів Зміїний. Спека, горіле залізо і міни – Острів Зміїний. Місце початку великого зламу Вражої схеми. Місце народження древнього храму Й вічного мему. Місце народження солі і сили, Солі і сили. Місцезнаходження попелу й пилу – Острів Ахілла. Місце, що знало тюрбани й корони, Кладезь бездонний, Закам’янілий навік в обороні Стовп прикордонний. Майже казкове в своїй далечіні Місце почину. Кожен плавзасіб сканує очима – Дивиться, чий він. Хвилі морської предивні відтінки, Ніжні світанки. ФАБи здувають зі скель, як пір’їнки, Кинуті танки. Жодних дерев, тільки кущиків трішки, Вибиті вишки. Тут без людей виживають успішно Кури і … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
Записала три свої вірші на відео
Я люблю писати вірші. Але не люблю їх декламувати, тож роблю це вкрай рідко, тим більше під відеозапис. Через це відео, яке пропоную подивитися, є раритетним – якщо не помиляюся, другим у моєму житті. Вчора у Києві відбувся благодійний вечір поезії фронтовиків, на якому я не змогла бути присутньою, тож записала відео, де читаю три свої віршики. #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
“Ми були майже друзі, жили у одній країні…”
* * * Ми були майже друзі, жили у одній країні. І якби не епоха змін, то жили б донині. Але він переїхав на Захід колись весною. А країна змінила адресу, разом зі мною. Ми писали листи, та вони не долали відстань. Ми ставали на “ти” – він із велфером, я із вістрям. А країна мінялась, я якось була дотична. Він засуджував: “Інтелігентність – аполітична”. Він собі все життя аж до сивих сивин намітив. Він казав, що порядна людина не йде на мітинг. Він казав, ну звичайно, що все не так однозначно. Я того вже не чула – ховала стволи в заначку. А коли почалося, нікого з нас не спитали. Я була в бліндажах, на екранах і по шпиталях. Я сиджу і не знаю, де далі шукати сили. Він тепер там уже має бути направду сивий. 16.12.2023 #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
ТІНКА
Щоб трохи перепочити від війни, некрологів, скандалів і зборів – ось вам маленьке оповідання зі світу шоу-бізнесу. ТІНКА У кав’ярні, оздобленій в народному стилі, сиділи двоє. Молодий режисер і старий композитор. – Дякую за честь, – шанобливо сказав молодший. Він знайшов нарешті гроші на повнометражний фільм. Про програну в минулому війну, про подвиг і жертву, що дають надію на майбутнє. І йому потрібна була музика. Мало хочеш – мало отримаєш, скромність – найкоротший шлях до безвісності, тому він зухвало сподівався, що музику до його фільму напише найвідоміший композитор країни. Композитор де-факто давно відійшов від професії. Але не на пенсію. Він тепер займався політикою, обіймав якісь нереально високі державні посади і мав ворогів більше, ніж у інших за все життя знайомих. Але талант не проп’єш, а душа хулігана нікуди не ділася, тож час … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
Етнографічний музей, або Вузлик на пам’ять
Покажу вам вірш мого батька, написаний 20 років тому, коли Росія, тоді ще заслабка для розв’язання великої війни, проводила першу “розвідку боєм” у напрямку нашої території – спробувала віджати у нас острів Тузлу, почавши будувати у Керченській протоці дамбу. Цей конфлікт тривав у жовтні-листопаді 2003 року. Датою його завершення можна вважати 2 грудня, коли будівництво дамби було остаточно припинене, а на Тузлі відкрилася наша прикордонна застава. Багато хто тоді резонно сприйняв його як “перший дзвіночок”, але, на жаль, швидко забули. ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ, АБО ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ Завітайте, подивіться, Що є в хаті в українця. Ось під лавою сокира, Бо усі ми прагнем миру. Ось в куточку гострі вила, Щоб яка свиня не з’їла. Ось обріз за образами, Бо Господня сила з нами. Він старий, надійний, Пережив всі війни. А оце – дивіться, братці – Файний зашморг на гілляці. На зашморгу вузлик. Не чіпайте Тузли. Леонід БІЛОЗЕРСЬКИЙ 2003 … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
Вірш “На майбутнє”
Блін, надибала зараз своє старе. Більше 20 років тому писалося. НА МАЙБУТНЄ В просторій київській квартирі, Між небом і землею висячи, За компом Pentium-4, На ньому Windows-2000, Складаю вірші, бо весна, Чекаю слави, наче врожаю, І ніяка така війна Іще нікому не загрожує. 20.04.2003 #Bilozerska_rhymes … Read entire article »
Filed under: Мої вірши
Статті
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Липень 2014
- Лютий 2014
- Січень 2014
- Грудень 2013
- Листопад 2013