Вже 5 місяців я є офіцером Збройних Сил України, і весь цей час практично нічого не писала про політику. Бо військовослужбовці повинні бути аполітичними, і я щосили намагалася дотримуватись цього правила.Але схоже, увесь найближчий місяць у вільний від служби час займатимусь політичною агітацією. Ви розумієте, про що я. “С*ка, який же кінчений цей народ. А потім скаржаться, що ми погано живем”, – лунає біля мене просто зараз. Хлопці підкидають дрова у буржуйку і лаються, лаються… 14% голосів за Бойка і Вілкула – це стандартний, звичний відсоток вати у нашому суспільстві, збільшений 5-річною ворожою пропагандою в ОРДЛО, це ж дуже значною мірою їхні голоси – возили їх бусами голосувати. Це нормально, очікувано, хоча – після 5 років війни… Але 30 з гаком відсотків за Зеленського – це, перепрошую, капець. Це трагедія для держави. Не … Читати далі »

Ефір на Радіо Культура. “Культурна дипломатія за участю українських ветеранок і ветеранів. У студії – ветеран Олексій Барановський”. З 29:50 Дар’я Зубенко і я розповідаємо про те, як нас приймали у НАТО і чого нам вдалося досягти нашою дипломатичною місією. http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2185112&fbclid=IwAR2gFKl5alrleayfngnpTzh2y2GhKcL0G1tnXgGyGp8X_hGITtcauvqlTfM #InvisibleBattalion #НевидимийБатальйон #Ambassador_ветеранська_дипломатія … Читати далі »

Моя співрозмовниця – літня жінка з Макіївки, ввічлива й вихована, назвемо її Тамара. Все життя пропрацювала електромеханіком на АТС, чоловік – рятувальник на шахті. У них є донька і син, від доньки – онук, від сина – онучка. Коли почалися обстріли, каже Тамара, було дуже страшно. Люди розчистили старе радянське бомбосховище і ховалися у ньому. Щоправда, там була така задуха, що надовго їх не вистачило, за кілька днів покинули сховище і почали пересиджувати обстріли вдома. “Я таке бачила, – розповідає Тамара, – молода сім’я, батько веде малесенького хлопчика за руку, а в мами немовля на руках…” – і починає плакати. Я мимоволі очікую на продовження: прилетіла міна і на очах у Тамари вбила цих двох дітей. Але ні: молода родина з дітьми просто йшла ховатися у бомбосховище. Це найстрашніше, що моїй співрозмовниці … Читати далі »

Постараюся коротко і об’єктивно. Наскільки мені відомо, значних фронтових заслуг у Т.Чорновол немає. Вона епізодично бувала на фронті, але не встигла або не змогла здійснити нічого, гідного нагородження орденом. Водночас в особистій мужності їй не відмовиш, і це ще дуже м’яко сказано. До того, як стала народним депутатом, вона: – билася з ментами під час акції “Україна без Кучми” (березень 2001 року), під час цього її скрутили і скинули з даху; – невдовзі після цього разом з іще однією дівчиною прикувалася до рейок перед їдучим потягом, щоб привернути увагу ЗМІ до катувань ув’язнених активістів; – брала участь у безлічі протестних акцій, блокувань, захоплень будівель, сутичок з поліцією і тітушками, неодноразово бувала затримана. Не сумніваюся, що в той період вона вже мала “дах”, який порятував би її від в’язниці – але на ній це не написано, … Читати далі »

Служу українському народові. … Читати далі »