А мені прибули МАК450! МАК – це метафорично-асоціативні карти, а 450 – це 4.5.0 🙂 Це такі штуки, розроблені психологами на основі чисельних інтерв’ю з людьми, що мають травматичний досвід, покликані допомогти їм цей досвід подолати. Творча команда МАК – це художниця Ірена Миколів, яка й намалювала всі ці 86 карт і буде малювати ще, психолог Людмила Новіцька і письменниця Олена Герасим’юк. Також дівчатам допомагали волонтери й експерти. На ПТСР я, як дехто знає, не страждаю, до психологів не звертаюся, але ці карти, на яких зображено те, що ми реально бачили й пережили, викликають у мене як у фронтовика теплі асоціації. Так що вони справді працюють з нашими емоціями і, вочевидь, можуть комусь допомогти. Але для мене головними є не психологічні, а творчі моменти. Карти дуже круто і дуже з душею намальовані, … Читати далі »

Дочитала щойно дуже круту книгу – “Країна жіночого роду”, упорядником якої є Вахтанг Кіпіані. У ній зібрані 26 розповідей про жінок, дотичних до новітньої історії України. Причому пересічний читач щонайменше про половину з героїнь ніколи не чув. Тобто, у книзі розповідається як про широко відомих українок – таких, як Олена Теліга або Квітка Цісик, так і просто про “чиюсь бабусю”, по долі якої проїхалась катком радянська тоталітарна машина. Це дуже різні жінки – різні фахово, етнічно, географічно. Серед них є вчительки, дослідниці, культурні діячки, волонтерки, воячки, дисидентки, політув’язнені. Крім етнічних українок, є польки, чешка, єврейка, кримська татарка… Є українки, які свідомо змінили національну ідентичність, ставши полячками. Що ж об’єднує всіх цих жінок? Виражена антирадянська (ширше – антитоталітарна) спрямованість книжки. У ній не розповідається про жінок, які свідомо працювали на окупантів – німецьких … Читати далі »