Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Суд по зміні запобіжного заходу Фортуні перенесли на 3 лютого

Суд по зміні запобіжного заходу Фортуні перенесли на 3 лютого

суд по зміні запобіжного заходу для Вікторії Котеленець перенесли на 3 лютого 13:20. Формально – через те, що з Печерського суду до Київського апеляційного не прибули документи. Спочатку судді призначили засідання на 15 лютого, але адвокат Віталій Цокур діяв дуже професійно і зумів переконати суддів наблизити засідання. Під судом зібралася група підтримки, зокрема, бійці ДУК “Правий сектор” та Української Добровольчої армії. Тримали плакати з Вікою. Скандували “Свободу Фортуні!”. Був також представник Міністерства ветеранів. … Читати далі »

Filed under: Репортажі

Увага! 28 січня – апеляційний суд по справі Фортуни!

Увага! 28 січня – апеляційний суд по справі Фортуни!

‼📢 Увага! Увага! Увага! Прошу про максимальний репост! ‼📢 Засідання апеляційного суду у справі ветеранки АТО Вікторії «Фортуни» Котеленець відбудеться 28 січня 2021 року о 13:25 за адресою: вул. Солом’янська, 2а, Київський апеляційний суд. На засіданні розглядатиметься апеляційна скарга на рішення суду, яким застосовано тримання підозрюваної під вартою. Це шанс витягти маму двох маленьких дітей із СІЗО і розпочати відновлення справедливості щодо неї. ‼ Потрібна максимальна присутність! Давайте продемонструємо, що не можна кидати людину за грати … Читати далі »

Filed under: Повідомлення

Ветеранку АТО кинули в СІЗО замість учасниці проросійських НЗФ

Ветеранку АТО кинули в СІЗО замість учасниці проросійських НЗФ

19 січня 2021 року Національна поліція затримала ветеранку АТО Вікторію Котеленець. Їй інкримінують участь у проросійських НЗФ в 2014 році. Вікторія Котеленець (Марченко), позивний “Фортуна”, 1989 року народження – ветеранка ДУК “Правий сектор” та Української Добровольчої армії. Служила в зоні АТО в Окремій тактичній групі ДУК ПС та ОЛПЗ “Вольф” УДА з лютого 2015 по вересень 2017 р. Чоловік – Анатолій Котеленець, лейтенант ЗСУ. Виховують двох дітей – сина 11 років і доньку 1 рік. Мама … Читати далі »

Filed under: Повідомлення, Статті

Річниця 19 січня 2014

Завтра річниця 19 січня – переходу Майдану з мирного глухого кута у силове протистояння. Якби тоді на Грушевського, біля стадіону “Динамо”, “силові підрозділи Майдану” не пішли на прорив – що б тоді було? Ну, як мінімум, у половини тих, хто це читає, була б зараз судимість 🙂 Це була, без перебільшення, велика історична мить. Яку мені вдалося зафіксувати – перехід мирного стану в немирний, перше розбите скло у першому поліцейському автобусі. Я працювала тоді на Грушевського майже безперервно добу. Була останньою, кого повстанці зняли з того-таки автобусу перед тим, як його розгойдувати, а потім палити. Пам’ятаю, як мене вразило тоді, як буквально за годину-дві смшне (оте насміхання над ЗЕКонами, коли люди вийшли в каструлях, тазиках і паперових пакетах) переросло у зовсім не смішне. Все було правильно. Добре, що наважились і … Читати далі »

Filed under: Репортажі

З приводу повернення до Росії і негайного затримання Навального

Ну, по-перше, в особистій сміливості цьому чуваку не відмовиш. Путін явно узяв ставку на поступову ізоляцію Росії від цивілізованого світу, а Навальний формально порушив правила перебування на умовному терміні – отже, тепер його можна відправити до в’язниці і прирізати там руками якого-небудь зека, якому немає чого втрачати. Але, по-друге, в Росії, схоже, існує певна група впливових осіб, які зробили ставку на Навального (хтось же злив чи то йому, чи то західним спецслужбам телефони ФСБшників, яким він дзвонив). Умовно кажучи, “других секретарів”, які хочуть посісти місця перших. Вони могли пообіцяти Навальному, що підстрахують його. Але то таке. Я б на його місці на них не покладалася. Взагалі, такого ще не було – щоб людина після того, що пережив Навальний, повернулася до Росії. Високі ставки у хлопця. Третє і головне. Не бажаючи, звісно, … Читати далі »

Filed under: Статті

З ПРИВОДУ БЛОКУВАННЯ АКАУНТУ ТРАМПА У ТВІТТЕРІ

Всі знають, що я не підтримую Трампа. Як українка, бо якби була американкою – можливо, що голосувала б за нього, бо правоконсервативні цінності мені ближчі, аніж лівацькі. Але як українка я здогадуюсь, майбутнім якої держави намагався заплатити Трамп Путіну за допомогу на виборах, і бачу, як раділи в Росії, коли він переміг, і як засумували, коли програв. Для мене цього достатньо. Але. Блокування акаунту Трампа, як і будь-чийого іншого акаунту, я засуджую і готова долучитись до кампанії, якщо така буде, за його відновлення. Тому що з Трампом за його вчинки повинен розбиратися американський суд, а приватним компаніям-монополістам затикати йому, як і будь-кому іншому рота зась. Вони не бачать і не можуть бачити різниці між закликами “на Капітолій” і закликами, наприклад, на Майдан, і не повинні блокувати за такі заклики. Яку … Читати далі »

Filed under: Статті

“Кольорова революція” в Штатах

Прихильники Трампа захопили Капітолій у Вашингтоні. Ну, нічого собі. Американців абсолютно не шкода. Цей бардак їм за оте зверхнє до нас – “немає військового вирішення” etc. До речі,, хто з наших можновладців тепер готовий поїхати у Вашингтон роздавати печеньки перед Капітолієм? А то ще Трамп переможе 🙂 Якби я вважала Путіна не тим, ким він насправді є, а чимось більшим – сказала б, що він помстився Вашингтону за Тбілісі і Київ: там тепер кольорова революція. (Хоча кольорові якраз за Байдена 🙂 А Трамп-то, Трамп! Уявляєте, чого і скільки він за ці роки накоїв, що тепер на таке пішов? Тепер може статися, що всій американській освяченій століттями демократії, виборчому праву, двопартійній системі настане такий самий гаплик, як і Трампу. Воістину, історію творять особистості, а не закономірності. І після того, як вся оця їхня … Читати далі »

Filed under: Статті

“І будуть люди”. Серіал про українські граблі

“І будуть люди”. Серіал про українські граблі

Подивилася, як і збиралася, на свята серіал “І будуть люди”. Перед цим писала рецензію на інший український серіал, “Сагу”, в якій звернула увагу на обхід авторами “контроверсійних” моментів української історії. Хтось з коментаторів тоді написав, що це “радянський патріотичний фільм українською мовою”. “І будуть люди”, серіал Аркадія Непиталюка за одноіменним романом Анатолія Дімарова – абсолютно інший. По-перше, на порядок краща гра більшості акторів. Українська мова у їхніх вустах – абсолютно природна і не ріже вухо, … Читати далі »

Filed under: Статті

Статті