Сталося так, що у вирішальний момент нашої історії на посаді Верховного головнокомандувача людина, яка переважну частину життя була артистом. Для людей нетворчих пояснюю психологію артистів: заради овацій більшість із них готові на все. Їх не можна за це засуджувати, бо бажання визнання, захвату людей від твого таланту – невід’ємна частина цього таланту. … Читати далі »

Чесно, через весь отой “совок”, якого встигла надивитися, поки служила за контрактом, через всі оті “журнали обліку журналів” – навіть я не очікувала, що наша армія зможе ТАК воювати. За два дні наваляти їм стільки люлів – пишаюся тобою, моя арміє! На передку журналів немає. Знали б ви, як зараз швидко оформлюються всі документи, як всі забили на погану бюрократію. Я мобілізувалася в один з підрозділів ЗСУ. Протягом цих двох діб спала дві з половиною години. Особисто ще не стріляла у ворогів, але зробила більше корисної роботи, ніж за останні три-чотири роки. А цивільні… Кияни, я вас люблю. Чоловіки спокійно вивозять сім’ї і сотнями, тисячами йдуть на фронт. Жінки теж масово записуються в тероборону. Підлітки шукають на дахах мітки і повідомляють про ворожих коригувальників. За лічені дні мирні цивільні українці, … Читати далі »

Прикольну історію на день Валентина вам розповім. Вона не про кохання, але десь поруч 🙂 Про те, як я єдиний раз у житті скористалася послугами ворожки, і про те, що вона мені наворожила. Була я в гостях у молодої жінки, назвемо її Ніна. Дорогою до неї додому і зайшли ми до цієї ворожки – Ніна поворожити хотіла, а мене затягла з собою. Ворожка виявилась немолодою огрядною вірменкою з купою дітей та онуків. А Ніна торгувала на ринку. Симпатична, дуже жвава, короткі спідниці, яскрава косметика, три шлюби, два розлучення, двоє дітей, чоловік у СІЗО, ворожки й гороскопи наше все. І, звісно, для ворожки все життя Ніни і вся вона сама – як відкрита книга. Тим більше, що Ніна в неї не вперше – часто приходила ворожити, коли чоловіка відпустять. Та на кавовій гущі … Читати далі »

Гадаю, події цих тижнів увійдуть до світової історії як Війна Нервів. Два попередні американські президенти, як тільки Путін збирав війська на кордоні з Україною, негайно починали займатись умиротворенням агресора. А нинішній раптом сказав: “Хочеш напасти – нападай хоч завтра, і побачиш, що тобі за це буде”. Пуйло продовжує витрачати мільярди на залізяччя й бурятів. Кадиров тим часом незадоволений: зібрав цілий полк у Бєлгороді, а воєнної здобичі немає. Генерали теж проти, бо жоден генерал не хоче війни. Її хочуть полковники, щоб стати генералами. А генералом добре бути у мирний час. Друзі Пуйла теж не в захваті – у них рахунки й діти на Заході, бо де ж їм ще бути – в Китаї? Ми тим часом здебільшого флегматично спокійні. У нас зброя від союзників і наш власний колосальний бойовий досвід. ІМХО, Пуйло сам себе загнав … Читати далі »