Війна нервів

Гадаю, події цих тижнів увійдуть до світової історії як Війна Нервів.

Два попередні американські президенти, як тільки Путін збирав війська на кордоні з Україною, негайно починали займатись умиротворенням агресора. А нинішній раптом сказав: “Хочеш напасти – нападай хоч завтра, і побачиш, що тобі за це буде”.

Пуйло продовжує витрачати мільярди на залізяччя й бурятів. Кадиров тим часом незадоволений: зібрав цілий полк у Бєлгороді, а воєнної здобичі немає.
Генерали теж проти, бо жоден генерал не хоче війни. Її хочуть полковники, щоб стати генералами. А генералом добре бути у мирний час.
Друзі Пуйла теж не в захваті – у них рахунки й діти на Заході, бо де ж їм ще бути – в Китаї?

Ми тим часом здебільшого флегматично спокійні. У нас зброя від союзників і наш власний колосальний бойовий досвід.

ІМХО, Пуйло сам себе загнав у пастку.