Білозерська INFO

Ефір на Радіо Культура. “Культурна дипломатія за участю українських ветеранок і ветеранів. У студії – ветеран Олексій Барановський”. З 29:50 Дар’я Зубенко і я розповідаємо про те, як нас приймали у НАТО і чого нам вдалося досягти нашою дипломатичною місією. http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2185112&fbclid=IwAR2gFKl5alrleayfngnpTzh2y2GhKcL0G1tnXgGyGp8X_hGITtcauvqlTfM #InvisibleBattalion #НевидимийБатальйон #Ambassador_ветеранська_дипломатія … Читати далі »

Моя співрозмовниця – літня жінка з Макіївки, ввічлива й вихована, назвемо її Тамара. Все життя пропрацювала електромеханіком на АТС, чоловік – рятувальник на шахті. У них є донька і син, від доньки – онук, від сина – онучка. Коли почалися обстріли, каже Тамара, було дуже страшно. Люди розчистили старе радянське бомбосховище і ховалися у ньому. Щоправда, там була така задуха, що надовго їх не вистачило, за кілька днів покинули сховище і почали пересиджувати обстріли вдома. “Я таке бачила, – розповідає Тамара, – молода сім’я, батько веде малесенького хлопчика за руку, а в мами немовля на руках…” – і починає плакати. Я мимоволі очікую на продовження: прилетіла міна і на очах у Тамари вбила цих двох дітей. Але ні: молода родина з дітьми просто йшла ховатися у бомбосховище. Це найстрашніше, що моїй співрозмовниці … Читати далі »

Постараюся коротко і об’єктивно. Наскільки мені відомо, значних фронтових заслуг у Т.Чорновол немає. Вона епізодично бувала на фронті, але не встигла або не змогла здійснити нічого, гідного нагородження орденом. Водночас в особистій мужності їй не відмовиш, і це ще дуже м’яко сказано. До того, як стала народним депутатом, вона: – билася з ментами під час акції “Україна без Кучми” (березень 2001 року), під час цього її скрутили і скинули з даху; – невдовзі після цього разом з іще однією дівчиною прикувалася до рейок перед їдучим потягом, щоб привернути увагу ЗМІ до катувань ув’язнених активістів; – брала участь у безлічі протестних акцій, блокувань, захоплень будівель, сутичок з поліцією і тітушками, неодноразово бувала затримана. Не сумніваюся, що в той період вона вже мала “дах”, який порятував би її від в’язниці – але на ній це не написано, … Читати далі »

Служу українському народові. … Читати далі »

Мій вчорашній виступ у Штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (+субтитри англійською і українською). Перепрошую за погану англійську, за 5 років війни я добряче її підзабула, плюс хвилювалася сильно і не стежила за вимовою. Прохання поширювати, я і всі інші дівчата з нашої ветеранської дипмісії дуже старалися *********** We Ukrainians are fighting not for “peace at any costs”, not for “cessation of fire”, but for the liberation and return of our land. In 2016 I took part in a reconnaissance mission near Mariupol, where we captured the military map made by a Russian officer, and on this map the positions, forces and facilities of our enemy were designated, including those officially belonging to the Armed Forces of the Russian Federation. It was written there clearly: Russian Armed Forces. May I ask you what it looks like in the … Читати далі »

Цей текст я мусила написати дуже давно, ще 5 років тому. Мусила записати спогади про цей день для історії. Але щоразу щось заважало. Не буду брехати, що було страшно чи боляче – банально не могла самоорганізуватись, завжди знаходилось щось більш термінове. Я на дереві у Маріїнському парку 18 лютого 2014 Я наївно думала, що завжди встигну, бо нічого не забуду. Ага, зараз :(. Кілька років на війні, плюс контузія – і позабувала значну частину подій. Зараз я на службі, і в мене знов обмаль часу. Але треба. Як пам’ятаю зараз, сьогодні, так і напишу.  Без фотографій, на які могла б спертися, бо вони позникали, коли у перше літо війни я не мала чим сплатити за хостінг. Коротше, можливо, я щось пам’ятаю неправильно. Але відтягати далі вже точно нема куди. Пишу. Це будуть  дуже особисті спогади, тільки моїми очима, через мої … Читати далі »