Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Лілія Шулик

Лілія Шулик

Лілія Шулик, бойовий медик у 14 ОМБр, старший солдат. Народилася 27 липня 2000 року в селі Зарічанка на Хмельниччині, у багатодітній віруючій родині – була найстаршою серед п’яти сестер. Одна з дівчат, Тоня, на жаль, загинула в 9-річному віці – втонула в Десні під час екскурсії. Ліля з дитинства мріяла стати медиком, тому поступила до Чемеровецького фахового медичного коледжу і одразу після його закінчення, влітку 2021 року, підписала контракт із ЗСУ. Воювала, зокрема, … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Надія Войцишин (Петруновська)

Надія Войцишин (Петруновська)

З цією Героїнею попрощалися вчора на Волині… Надія Войцишин (в дівоцтві Петруновська), капітан ЗСУ. Служила в 44 ОАБр, в артилерійському дивізіоні, на посаді заступника командира з МПЗ. Народилася у 1998 році у Попасній на Луганщині. У 2014-му, ще підлітком, переїхала до міста Любомль, що на Волині, і вже тоді дивувала оточуючих вишуканою українською. Батьки тоді вивезли дітей подалі від війни, а самі згодом повернулися до рідної Попасної, звідки їм вдалося урятуватися і приїхати до Любомля … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Висловлюсь і я про перевезення собак у потягах

Для нормального собачника чи кошатника його тварина – член родини, такий самий, як дитина. А оскільки суспільство цінує собак і котів значно менше, ніж дітей, їхні власники щодня, а не лише в потягах, стикаються з купою проблем, яких не зрозуміти тим, хто не побував в їхній шкурі і не відчуває потреби в ній побувати. Водночас є купа людей, зокрема дітей, які не люблять тварин, мають алергію на шерсть чи просто ірраціонально бояться собак. Інтереси обох груп мають бути дотримані. Як це можна зробити? Укрзалізниця здавна дозволяла перевезення великих собак за умови викупу власником усього купе. Що з цим правилом не так? 1. Необхідність замовляти квитки дуже заздалегідь – коли є ще цілі вільні купе з невикупленими місцями. Не знаю, як інші, а я навіть у цивільному житті, про службу і не кажу, … Читати далі »

Filed under: Статті

Анастасія Мар’янчук “Троя”

Анастасія Мар’янчук “Троя”

Ця Героїня загинула 4 дні тому. Анастасія Мар’янчук, позивний “Троя”, бойовий медик в 67-ій ОМБр ДУК. Вона народилась 3 листопада 2002 року і виросла в Києві (на Троєщині, звідси й позивний). В дитинстві була тихою і доброю дівчинкою, трохи “сама по собі”, згадують її знайомі. Любила аніме, відтискалася краще за хлопців і “не за віком” цікавилась гострими соціальними темами. З 12 років відвідувала правосєківські вишколи. Багато тренувалася, вміла швидше за хлопців розібрати автомат і вправно стріляла. Любила … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

“Я була, як усі, без досвіду…”

* * * Я була, як усі, без досвіду. Я пахала роки без просвітку. Я роками ходила в розвідку З ким не можна ходити в розвідку. Я рубала на дрова правила. Вони в очі летіли трісками. Якби знала, куди ця гра вела, Ворушила б частіше мізками. І тепер, на порозі хаоса, Про нездійснене сняться сни мені. Залишилося трохи паузи. Трохи пам’яті. Трохи імені. 21.03.2024 #Bilozerska_rhymes … Читати далі »

Filed under: Мої вірши

Інна Нявкевич

Інна Нявкевич

Інна Нявкевич, позивний “Солдат Джейн”, молодший сержант, інструктор з фізичної підготовки, пізніше оператор штабу у 53-ій ОМБр. Народилася 15 серпня 2003 року у Летичеві на Хмельниччині. Росла весела, комунікабельна, мала багато друзів, добре малювала. У шкільні роки інтенсивно займалася спортом, найкращих успіхів досягла у легкій атлетиці і метанні ядра – перемагала на районних змаганнях. Ще підлітком Інна вирішила, що стане професійною військовою. Після школи спробувала поступити у Житомирський військовий інститут ім.Корольова, але їй трохи не вистачило … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Алла і Віталій Тараніни

Алла і Віталій Тараніни

Алла Тараніна, солдат, позивний “Руда”, і Віталій Таранін, старший лейтенант, позивний “Таран” – бійці окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Обоє народилися в Красногорівці на Донеччині, Віталій 16 жовтня 1986 року, Алла 5 лютого 1989 року. Вона працювала перукарем і майстром манікюру, пізніше здобула у МАУП фах менеджера. У 2014-му молоді люди зустрічалися і планували побратися, але почалася війна. 15 червня Віталій разом з мамою і коханою дівчиною виїхав до Маріуполя. Вони стали волонтерами тоді ще батальйону … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Алла Ковєрєнє

Алла Ковєрєнє

Алла Ковєрєнє (в дівоцтві Радченко), молодший лейтенант, заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення у 115 окремій бригаді ТрО ЗСУ. Народилася 3 квітня 1981 року в Житомирі. Після школи здобула вищу освіту в Поліському національному університеті і пішла на державну службу. Працювала головним спеціалістом відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Була дуже активною – і в роботі, і в художній самодіяльності. “Вона з дитинства допомагала іншим людям, — згадує її батько Валерій … Читати далі »

Filed under: Мої малюнки

Щоб воювати ефективно зараз, треба набагато більше знати й вміти: Олена Білозерська про свій досвід 10 років війни

Щоб воювати ефективно зараз, треба набагато більше знати й вміти: Олена Білозерська про свій досвід 10 років війни

Військовослужбовиця Олена Білозерська розповідає про свій шлях від добробату до ЗСУ. Говоримо в етері Громадського радіо про те, як для доброволиці змінилась війна з 2014 року. ІНТЕРВ’Ю “ГРОМАДСЬКОМУ РАДІО” Оригінал матеріалу тут: https://hromadske.radio/podcasts/na-pulsi-analizuiemo-holovne-na-hromadskomu-radio/1318422 Ведучі: Мар’яна Чорнієвич Руслана Кравченко Гості: Олена Білозерська Початок війни Руслана Кравченко: Ви доєдналися до захисту держави майже одразу після початку російського вторгнення на Донбас. З травня 2014 року ви брали безпосередню участь у бойових діях. Як ви ухвалили тоді це рішення? Наскільки складно було стати доброволицею? Олена Білозерська: Складно абсолютно не було, … Читати далі »

Filed under: Інтерв'ю

З Днем Добровольця!

З Днем Добровольця!

Історична світлина, на якій мене немає. З власної дурості (не афішувала тоді, що воюю) не пішла у спільний кадр. Жалкую тепер. У Вікіпедії написано, що це серпень 2014. Але це 6 липня 2014, блокпост біля Карлівки. Дуже хороші були часи – коли для того, щоб воювати, вистачало самої мотивації. … Читати далі »

Filed under: Повідомлення

Статті