Білозерська INFO » Archive
Адвокат для Фортуни

UPD. Дякую всім небайдужим, адвоката знайдено! Друзі, хелп! ТЕРМІНОВО РОЗШУКУЄТЬСЯ АДВОКАТ! Для Вікторії “Фортуни” Котеленець, з якою ми у 2015-2016 роках служили разом у добровольчому підрозділі (у складі ДУК ПС та УДА). Ви пам’ятаєте її справу. На початку 2021 р. Фортуну заарештували через те, що виявилась зовні схожою на жінку, яка на “параді” в так званій “ДНР” конвоювала наших полонених. Віка сиділа в СІЗО, потім спільними зусиллями ми витягли її на домашній арешт з браслетом, потім … Читати далі »
Filed under: Повідомлення
Про етнічного росіянина, який не святкував День Незалежності України
Ще одна історія реальної людини. Етнічний росіянин родом зі сходу України. Коли його вітали з Днем Незалежності, він казав: “Це не моє свято. Вам потрібна ця незалежність, ви її й святкуйте, а мені вона не треба”. 24 лютого застало його з родиною в Харкові. Посиділи під обстрілами і вирішили звідти втікати. Евакуювалися потягом, потяг потрапив під обстріл. Він з дружиною і дітьми ховалися під вагоном, між колесами. Цей експірієнс справив на чоловіка незабутнє враження. Чоловік сказав: “Хтось має за це відповісти”. Відправив сім’ю за кордон і пішов у ЗСУ. Він не підлягав мобілізації через серйозне хронічне захворювання, але на медкомісії благополучно його приховав. Відвоював рік, був у багатьох “гарячих місцях”. За цей час його здоров’я сильно погіршилось. Зараз списується по ВЛК. Нісенітниць більше не верзе. #історії_з_життя … Читати далі »
Filed under: Статті
“І доходить отак раптово…”

* * * І доходить отак раптово, Скільки років іде війна. Скільки всього – не тільки злого – Нагадала оця весна! Як виснажує розуміння, Скільки втрачено в боротьбі! Ти божишся, що неодмінно Надолужиш усе собі. Втім, навіщо слова гучні ці І запевнення голосні? Пам’ятаю усі річниці. Святкуватиму по війні. 19.04.2023 #Bilozerska_rhymes … Читати далі »
Filed under: Мої вірши
Мій вірш на Радіо Культура

Пише журналістка Марина МУЛЯР: Коли я попросила в авторки цей вірш для нашого ефіру, вона перепитала: то вам текст, чи начитати. Не вірячи своєму щастю, я відповіла: звичайно, начитати, якщо можна. Отже, цей вірш просто зараз і звідти, з нуля. До дня офіційного початку АТО. Олена Білозерська , учасниця цієї війни в різних амплуа, але від самого початку, з 2014. http://schedule.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=3421233&fbclid=IwAR0AqIDsBwZmohhtIrHblI9B8beI5-41VxlLlvleqtsNq2LzMgkAeP-PL5M … Читати далі »
Filed under: Мої вірши
Підпишіть петицію про надання Скрипалю Героя України (посмертно)!

Друзі, прошу вас підписати і розповсюдити петицію про надання звання Героя України (посмертно) моєму загиблому побратимові Роману Барвінку (Скрипалю). Багато хто пам’ятає його як талановитого музиканта, який був на фронті з 2016 року – спочатку як доброволець УДА, потім як морський піхотинець, і в окопах поперемінно працював то з важким кулеметом, то зі скрипкою, і в обох випадках вороги припиняли стріляти. Він був поранений у березні минулого року, коли до останнього прикривав вихід побратимів … Читати далі »
Filed under: Повідомлення
“Ця зима здавалася нескінченною…”

Ця зима здавалася нескінченною – а весна настала. Вороги здавалися незліченними – але ми зі сталі. Перемога виросте неминучою, як ці квіти. Ми з *** *** (потворами нехорошими) станем квиті. … Читати далі »
Шахрайка вкрала фотки

Пані “Амелія Томас” з Лос-Анджелеса використовує замість власних зображень моє обличчя і фотографію киянки Лідії Оскірко (яка була розміщена на моїй сторінці). Найцікавіше тут те, як я про це дізналася. Написав мені хлопець з Перу, іспанською мовою. Він листувався з нею і навіть закохався. Почав гуглити якусь інфу про неї – і вийшов на мою сторінку… Ну, й питає, хто я і де живу – в Україні чи в Штатах, і що взагалі відбувається. Ось посилання … Читати далі »
Filed under: Повідомлення
“В цьому місті поменшало молодих…”

*** В цьому місті поменшало молодих – переважно військові, або старі. Вони чують розриви, які від них на дистанції пострілу 2С3. Люди звикли і думають: ну і фіг, як згорів сарай, то і дім гори. В цьому місті поменшало бізнесІв – всі великі закрилися і втекли. А маленькі лишилися, і усі – виживають і впахують, як воли. Комбатанти годують бездомних псів, і цивільні теж коли-не-коли. Сіре місто у сутності на краю продукує сенси й краде вогні. Якимсь дивом … Читати далі »
Filed under: Мої вірши
Статті
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Липень 2014
- Лютий 2014
- Січень 2014
- Грудень 2013
- Листопад 2013