Білозерська INFO

Пост, навіяний одним з попередніх. Хочеться поговорити про таке відоме явище, як запозичення, а іноді й відвертий плагіат письменниками, музикантами тощо – переважно, радянськими/пострадянськими – творів західних авторів. Мовляв, творіння цих “плагіаторів” глибоко вторинні, і ми могли їх читати/слухати, тільки поки через “залізну завісу” не знали оригіналів. Справедливо чи ні? Викладу свою думку. Так, запозичувати чуже без посилання – щонайменше неетично. Чужа музика+свій текст – це кавер-версія, а не власна пісня. Щоправда, якби за часів СРСР музиканти зізналися, що грають “буржуазну” музику, її б заборонили, так що “привласнювали” часто вимушено. Але що це міняє для нас, слухачів, особливо після того, як ми нарешті почули оригінали? Скажу за себе. Для мене текст – невід’ємна частина пісні. Якщо він незрозумілою мені мовою або неякісний – скоріше за все, більше одного разу я пісню не слухатиму. … Читати далі »

Вчора Олег Шинкаренко зробив у Фейсбуці пост, де згадувався відомий російський письменник-фантаст (і лютий ворог України) Сергій Лук’яненко. Мовляв, не кожен українець наважиться зізнатися, що читав його твори 🙂 Я, звісно, не соромлюся того, що у 2000-х захоплювалася “Дозорами” і взагалі перечитала все, що їхній автор на той момент написав. Але цей пост Шинкаренка нагадав мені, як російський письменник Сергій Лук’яненко одного разу, у 2016 році, раптом зволив написати мені, і як ми з ним ввічливо й приязно поспілкувалися ;)) (Це було у LiveJournal, його нік там – Доктор Пілюлькін). … Читати далі »

Трохи про те, як війна вплинула – навіть не на психологію – на менталітет людей, до неї дотичних. Були в мене знайомі бійці – дуже красива закохана пара. Потім, на жаль, вони розійшлися, зараз та дівчина одружена з іншим. І ось брала я якось інтерв’ю для одного проекту у їхнього друга. І той серед іншого розповів, як після припинення стосунків цієї пари (обоє в цей час були вже на дембелі) той хлопець страждав від сильної депресії, і він, його друг, витягнув його на фронт, на одну з найстрьомніших позицій, яка його швиденько від депресії вилікувала. Розшифровую я інтерв’ю, і цей епізод перетворюється в мене на приблизно таке: «В цей час у Х були проблеми на особистому фронті, він сильно переживав, і я вирішив витягнути його на позицію N». Перед публікацією будь-якого … Читати далі »

Була в мене в юності тусовочна знайома, з тусовки «магів-енергетів» – дурників отих малолітніх. Потім ми з нею не бачились кілька років і випадково зустрілися в центрі міста. Стоїмо, спілкуємось, і тут до неї підходять двоє переляканих тусовочних хлопчиків. Судячи з їхніх облич, сталося щось жахливе. Моя знайома відходить з ними вбік, слів не чутно, але з міміки й жестів видно, що по-материнськи їх заспокоює. Вирядивши, пояснює мені – перекладаю з «енергетичної» загальнозрозумілою мовою – що якийсь їхній знайомий знайшов двері в паралельний світ і намірився назавжди туди піти. А якщо він туди піде, то, згідно із законом збереження енергії, з пробитої ним дірки вилізе якась паралельна тварюка і дасть тутешнім енергетам по голові. Тому хлоп’ята й злякалися. Але тепер уже все гаразд, моя знайома їх заспокоїла. Питаю: «Ти … Читати далі »

Пост про інтелектуальну обмеженість і бажання помсти, яке затьмарює здоровий глузд. Весь цей час, що нас активно залякують повномасштабним російським вторгненням, причому участь в цьому бере, на жаль, далеко не одна Росія – я не вірю в це вторгнення ані хвилини. Чому? Тому, що для того, щоб відкрито перетнути кордон суверенної держави на танках і відбутися за це “стурбованістю й занепокоєнням”, потрібен вагомий casus belli. От як зараз у Казахстані. Повстання, погроми, мародерство, трупи на вулицях, заклик зсередини про допомогу – бажано від представників влади. Нічого такого в Україні на найближче майбутнє не проглядалося. Путін був приречений влаштовувати збройні каруселі на наших кордонах, витрачаючи свій військовий ресурс і руйнуючи російську економіку. Але дехто дуже мудрий прийняв рішення арештувати майно свого головного політичного конкурента. Як думаєте, віддасть той свої заводи добровільно чи почне гойдати? А гойдалки, навіть … Читати далі »

Казахи молодці. Взяли крутіше, ніж ми. Про білорусів і не кажу – хай заздрять і лікті собі кусають. “Підтримати Україну” серед вимог казахського повстання зворушує і викликає почуття вдячності. Казахам – респект і моральна підтримка українців. Але, даруйте мій цинізм, події в Казахстані повинні нас цікавити виключно з точки зору інтересів України. А ДЛЯ НАС вигідний єдиний розвиток подій – якщо туди, краще не зараз, а трохи пізніше, влізе Росія і добряче там підзастрягне. Ми практично самотужки винищуємо декого восьмий рік. Тож хай нам нарешті трохи допоможуть, трохи відтягнуть їх на себе – хоч казахи, хоч сирійці, а хоч зулуси. А потім разом будемо отих декого остаточно вгамовувати. … Читати далі »

У дитинстві я побачила в когось з однолітків іграшкову шарманку. Вона мені дуже сподобалась, і я стала просити батьків купити мені таку саму. У таких речах, як іграшки, мені ніколи не було відмови, але за радянського дефіциту батьки не змогли її дістати, її просто не було в магазинах. Я хотіла цю шарманку ще кілька років, згадувала про неї, канючила. А її не було. А потім вони з’явилися в продажу. Але мені вже було не треба, я готувалася до вступу в інститут 🙂 Мама сказала: давай купимо, все-таки дитяча мрія. Пограєшся пару днів і подаруємо якійсь дитині. Але я відмовилась, звісно, тому що це були 90-ті роки, ми жили тоді на вермішелі й картоплі, яку вирощували самі. Тільки шарманки тоді купувати не вистачало. І потім багато разів у моєму житті це повторювалось: … Читати далі »