Петро Шамшур

Полеглий Герой Петро Шамшур – капітан, командир резервної роти 31-ї бригади НГУ.

Народився 28 листопада 1994 року в селі Деснянське на Чернігівщині. Закінчив Чернігівський радіотехнічний технікум і вступив до Київського інституту технологій та дизайну. Але події 2013-2014 років змінили світогляд хлопця. Він забрав документи із вишу і пішов служити до Нацгвардії.

Служив у Шостці, з перервою на навчання у школі сержантів на Львівщині. У 2015 році Петро вступив до Національної академії НГУ. Закінчивши навчання, з 2019 року почав виконувати бойові завдання на сході України.

Того ж 2019 року Петро одружився з дівчиною Анастасією, незабаром у них народилася донечка Вероніка.

На початку повномасштабного вторгнення нацгвардієць був командиром резервної роти, займався в Дніпрі підготовкою новобранців і облаштуванням укріплень. Потім його підрозділ перекинули на Харківщину.

Після низки бойових завдань на Харківщині, Донеччині, Луганщині Петро повернувся на службу в Дніпро і зміг трохи побути з дружиною і дочкою, з’їздив з ними у відпустку в рідне Деснянське. А 11 лютого 2023 року знову відбув на передову.

Капітан Петро Шамшур загинув 15 лютого 2023 року в Кремінній на Луганщині, під час танкового бою. Побратими розповідають, що це сталося тоді, коли він висунувся, щоб скоригувати нашу арту на ворожу техніку. Уламок танкового снаряду влучив йому під бронежилет, у серце.

Похований у рідному Деснянському. Посмертно нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня. У нього залишилися батьки, дружина і маленька донька.

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws