Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Вона любила його і порядок, він робив кар’єру

Надя і Дмитро познайомились на грунті спільної любові до спорту. Обоє приїхали до Києва з невеликих міст. Надя працювала фітнес-тренером, Дмитро був лікарем-інтерном. Вони зійшлися і стали разом знімати квартиру. Надія була охайною до параної. До того, як почати жити з Дмитром, вона винаймала житло разом із подругою, але вони розсварилися і подрузі довелося з’їхати – через те, що не могла чи не хотіла відповідати Надіїним уявленням про чистоту і порядок у спільному помешканні. – Як же ви тепер, Надю? – спитала її власниця квартири. – Будете шукати нову компаньйонку? – Та ні, краще буду сама платити за двох, зате вдома у мене буде завжди чисто. За деякий час у квартирі з’явився Дмитро. Надя оточила його турботою, готувала йому їсти й прасувала його сорочки з усім властивим їй завзяттям. Дмитро був дуже активний і підприємливий, … Читати далі »

Filed under: Статті

Про згвалтування. Історія з особистого досвіду

Зараз багато пишуть про так звану “культуру згвалтування” – толерування частиною суспільства цього злочину, схильність до відбілювання гвалтівників і засуджування жертви. Розповім історію без моралі – така собі замальовка із серцевини соціуму, про коріння цієї проблеми. Мені було тоді 23 роки, моїй приятельці, назвемо її Наталкою – 26 чи 27. Це була сільська дівчина, яка працювала в Києві і навчалася на заочному. Зовні Наталка була доволі симпатична, але настільки тиха, “непомітна” й сором’язлива, що в неї ще ніколи не було хлопця. Я дуже сильно допомагала Наталці з навчанням, і коли вона закінчила вуз, вона і її батьки на знак подяки запросили мене до них у село на вихідні. Приїхали ми туди, дивлюся – родина не багата, але й не бідна, таке добротне, статечне сільське господарство. Зустріли мене, як дорогу гостю. Вдень … Читати далі »

Filed under: Статті

“Виїжджати чи ні?”

У прифронтовому місті до нас підійшла стривожена немолода жінка. Питання, як у всіх: виїжджати чи ні? Склад родини: вона з чоловіком, двоє стареньких немічних батьків і двоє котів. Офіційні повідомлення заспокоюють, “агентство Бі-Бі-Сі” (Баба Бабі Сказала), навпаки, повідомляє, що фронт прорвано і якщо не завтра, то післязавтра точно на вулицях її міста точитимуться бої… Що робити? Знайома ситуація? Отож. Це місто від лінії зіткнення у 20 км. Звичайно, я не вірю, що йому загрожує захоплення. Але обстріли з усіх калібрів були, і ще будуть… І як брати відповідальність за чужі долі? Подумавши, сказала їй наступне. Можливо, мій досвід знадобиться комусь іншому. Я пояснила, що місто не захоплять. Однак, небезпека для цивільних існує і може збільшитись. Тому цій пані потрібно вжити заходів, щоб бути поінформованою і в разі потреби готовою до виїзду. Для цього … Читати далі »

Filed under: Статті

Дисципліна понад усе :)

Filed under: Фото

Де брати гривні

У продуктовому магазині. Молодий здоровий лоб підходить до чоловіка добряче за 50, який набирає у кошик багато товарів: – Вибачте, у вас не буде 10 гривень? Пауза. Поворот голови. – Де військкомат, знаєш? – Ну, знаю… – Іди туди, і буде в тебе багато гривень. Пауза. – А ви служите? – Служу. Два дні як з-під Бахмута. Відвернувся, пішов. … Читати далі »

Filed under: Статті

“Буває, що в хвильку якусь одну…”

“Буває, що в хвильку якусь одну…”

* * * Буває, що в хвильку якусь одну Наслухаєшся розмов – На війні все точиться про війну, А хочеться – про любов. Весела майстерність, холодний гнів І лютий пекельний сказ – Усе це для знищення ворогів, Любов – для рятунку нас. Із Силою, що має безліч назв, Заходячи в резонанс, На мінному полі нам раз у раз Дає пропетляти шанс. Незриме, нечутне – а все ж, а все ж Існуюче недарма – Бо хтось там чекає. І ти живеш. Бо міцно тебе трима. 10.03.2023 … Читати далі »

Filed under: Мої вірши

Про мажорів і військову службу

Про мажорів і військову службу

А давайте поговоримо про мажорів. Отих синочків різних “шишок”, які розважаються в тилу з купленими довідками і не хочуть служити у війську. І просто хлопців, у яких “життя вдалося” і вони поводяться аналогічно. Особисто мені на глибинному рівні на них так пофіг, що аж незручно. Ну, бо кожен відповідає за себе сам і не відповідає за інших, якщо це тільки не його підлеглі. Це не мені, а їм, тим мажорам, після війни плюватимуть в очі. … Читати далі »

Filed under: Статті

Про використання фоток поза контекстом

Про використання фоток поза контекстом

Ніколи не засуджувала френдес і посестер, які знімаються у відвертих фотосесіях – ну, бо це особиста справа кожної – але сама завжди відхиляла такі пропозиції. Так склалося, що в мене дуже мало навіть цілком пристойних приватних фото, в яких на будь-чий погляд нема нічого поганого, але які можуть бути використані, скажімо так, поза контекстом. Щоб було зрозуміло, про що я. Наприклад, якийсь серйозний політичний аналітик опублікував на своїй сторінці серію приватних фото з прогулянки з … Читати далі »

Filed under: Статті, Фото

Про ворожі ІПСО українською

Про ворожі ІПСО українською

Українська мова важлива для ідентифікації своїх, але її замало. Останнім часом мені трапляються акаунти українською, які відверто транслюють російські ІПСО. Усі мобілізації незаконні; війна йде не за Україну, а за олігархічний режим; удари по російських військових об’єктах – це провокації, які викликають отвєтку, від якої гинуть українці; втікачі з поля бою – борці з ненависним режимом, тощо. Сьогодні ці російські ретранслятори і за мене згадали, милуйтеся. Те, що я нібито вбивала цивільних, можна прочитати на всіх російських … Читати далі »

Filed under: Повідомлення

Про порушників військової дисципліни та ухилянтів

Є чоловік, назвемо його умовно Олегом. Йому за 40, і він багато років хворіє на алкоголізм. Хотів зав’язати, не раз пробував лікуватися – зашивався-кодувався, але чи то грошей на якісну медицину не було, чи то сили волі забракло – коротше, так і не вилікувався. В усьому іншому він нормальна людина – в сенсі, не конфліктний, без проблем із законом, але алкоголік. 24 лютого Олег пішов добровольцем у військкомат. Потрапив у піхоту. З квітня не вилазив з найгарячіших ділянок, побував практично в усіх. Командири, вочевидь, підтримували дисципліну, тому бухав він епізодично і в підрозділі був як мінімум не гірший за інших. У січні Олег потрапив до шпиталю. Не долікувавшись день чи два, утік і запив. Оселився на зйомному помешканні в чужому місті і біля двох тижнів бухав не просихаючи. Потім його … Читати далі »

Filed under: Статті

Статті