Статті Коментарі

Білозерська INFO » Archive

Олена Білозерська. Виступ у штаб-квартирі НАТО

Мій вчорашній виступ у Штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (+субтитри англійською і українською). Перепрошую за погану англійську, за 5 років війни я добряче її підзабула, плюс хвилювалася сильно і не стежила за вимовою. Прохання поширювати, я і всі інші дівчата з нашої ветеранської дипмісії дуже старалися *********** We Ukrainians are fighting not for “peace at any costs”, not for “cessation of fire”, but for the liberation and return of our land. In 2016 I took part in a reconnaissance mission near Mariupol, where we captured the military map made by a Russian officer, and on this map the positions, forces and facilities of our enemy were designated, including those officially belonging to the Armed Forces of the Russian Federation. It was written there clearly: Russian Armed Forces. May I ask you what it looks like in the … Читати далі »

Filed under: Статті

Доброволець офіційно

Доброволець офіційно

Мене можна привітати. Сьогодні в Києві вперше зібралася Комісія з питань надання на території міста Києва посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на Сході України. І я стала однією з перших кількох киян, хто отримав цей статус. Подяка всім, хто допомагав, але найперше – Юлії Матвієнко, Ользі Герасименко, Катрусі Стрілі. Принагідно хочу сказати, що в КМДА вже Європа. Сучасні приміщення і обладнання. Ввічливі охоронці, доброзичливі працівники. Ніяких черг. Все робиться … Читати далі »

Filed under: Статті

СПОГАД ПРО “НІЧ З 18 НА 20 ЛЮТОГО”

Цей текст я мусила написати дуже давно, ще 5 років тому. Мусила записати спогади про цей день для історії. Але щоразу щось заважало. Не буду брехати, що було страшно чи боляче – банально не могла самоорганізуватись, завжди знаходилось щось більш термінове. Я на дереві у Маріїнському парку 18 лютого 2014 Я наївно думала, що завжди встигну, бо нічого не забуду. Ага, зараз :(. Кілька років на війні, плюс контузія – і позабувала значну частину подій. Зараз я на службі, і в мене знов обмаль часу. Але треба. Як пам’ятаю зараз, сьогодні, так і напишу.  Без фотографій, на які могла б спертися, бо вони позникали, коли у перше літо війни я не мала чим сплатити за хостінг. Коротше, можливо, я щось пам’ятаю неправильно. Але відтягати далі вже точно нема куди. Пишу. Це будуть  дуже особисті спогади, тільки моїми очима, через мої … Читати далі »

Filed under: Статті

Дайош політику нетерпимості і ненависті!

“З сумом у серці згадуємо мільйони загублених тоталітарним нацистським режимом життів. Ці болісні роздуми – застереження для нас і для майбутніх поколінь, до чого може призвести політика нетерпимості та ненависті” (Петро Порошенко про Холокост). Терпіти не можу, коли українські політики використовують модну нині “західну” термінологію. Не “політика нетерпимості”, а відсутність держави і армії. Якщо ти слабкий, завжди знайдеться хтось, хто забажає тебе пограбувати, вигнати чи вбити – не під однією ідеологією, так під іншою. Словосполучення “собирание земель русских”, на відміну від “Остаточного вирішення єврейського питання”, наче й не містить нетерпимості, але закінчиться, якщо ми дозволимо, тим самим. Покоління євреїв, що пережило Холокост, добре це усвідомило і ні з якою “політикою нетерпимості” не боролося. Вони вчилися бути сильними і доволі жорстокими методами фізично знищували своїх геополітичних конкурентів. Толерантність можуть дозволити собі ті держави, які … Читати далі »

Filed under: Статті

Чергове дніще передвиборчої боротьби

“Если победит Порошенко, то нас будут ждать тяжелые времена. Я думаю, в этом случае начнется полномасштабная война с Россией. Будет введено на всей территории страны военное положение, будет военный диктатор, будет тотальная мобилизация, будет конфискация частной собственности, все будет национализировано. В этом случае война с Россией начнется и затянется лет на 15″, – считает Соскин”. Дніще не в тому, що цей “політичний експерт” бреше – усі вони брешуть, тим більше, зараз. А в тому, що апелює до наймерзенніших обивательських інстинктів, підживлює, підгодовує те, що треба випалювати розпеченим залізом. Скоріше б пройшли і закінчилися вибори, одні і другі, і держава після них вціліла.Це дуже специфічні вибори. Цього разу не так важливо, хто саме на них переможе, як те, що може початися наступного дня, якщо комусь, не дай Боже, спаде на думку не визнати результати … Читати далі »

Filed under: Статті

Зв’язок – це життя

Ірина Дворецька Якщо хтось ще не чув – цю дівчину, Ірину Дворецьку, за повідомленням її земляка, депутата Олевської райради В.Рабоша, вночі висадили з маршрутки кондуктор з водієм, бо вона не мала 25 гривень, щоб заплатити за проїзд. Вона збилася з дороги і замерзла насмерть. Історія нещасної дівчини, природно, викликала неабиякий резонанс. Переважна більшість людей емоційно обурюються діями покидьків, що вчинили так з нею, одиниці кажуть – мовляв, щось тут не те, можливо, вона неадекватно поводилась, чому сіла в маршрутку, не маючи грошей, чому заблукала, якщо до села було лише 2 км, і т.ін. Деякі навіть примудряються приплітати сюди політику. Скажу те, про що на хвилі емоцій, вочевидь, забули сказати. Ми не знаємо усіх подробиць і обставин, що передувалитрагедії, тож не можемо наразі робити адекватні висновки. Окрім одного. В далекі “домобільникові” 90-і мій батько подовгу жив один … Читати далі »

Filed under: Статті

Містерія війни

Містерія війни. Це коли в День Соборності України за Україну на Майдані гинуть вірменин і білорус (не пам’ятаю, хто вперше звернув на це увагу, але краще не скажеш). Михайло Жизневський (Локі) Коли випадкове, не дуже якісне фото, яке робиш на бігу, зреагувавши на знайоме обличчя (“О, Локі”) і біжиш далі, за якихось кілька тижнів стає відомим усім, і зовсім не з веселої причини. Я була на Майдані з фотоапаратом з першої хвилини до останньої, знімала барикади і бої, але у підсумку зробила лише одне фото: портрет Жизневського. Це коли вже п’ять років триває нескінченна ніч з 18 на 20 лютого (теж, на жаль, не моя фраза). Це коли ти розумієш, що з плином століть процеси не міняються, міняються лише технології. Що останнім кремлівським кандидатом у Президенти України був Янукович. Після нього в Кремлі … Читати далі »

Filed under: Статті

Девочки уходят на войну

Мені присвятили пісню. Автор – херсонський журналіст і громадський діяч Володимир Марус. Дякую. Зворушена. … Читати далі »

Filed under: Статті

Мої підсумки-2018

Хто сильно застудився і зустрічає, як лох, новий рік з температурою у ліжку – той я 🙂 На щастя, я не забобонна і весь 2019 рік хворіти не збираюся. Попереду багато справ – насичені військові навчання і, звісно ж, передова. А поки що коротко – мої особисті підсумки 2018-го року. Він був переламним для мене. Спершу було закінчення навчань на офіцерських курсах у НУОУ ім.Черняховського і отримання мною первинного офіцерського звання молодшого лейтенанта. Такі моменти зазвичай згадують як неймовірний і неоціненний досвід, дякують педагогам і побратимам за спільно пережите. Все справді так і було. Зі мною разом навчався мій найближчий побратим Каталонець, з яким у нас за плечима три з половиною роки війни у «підрозділі Вольфа», а також побратими по УДА друзі Смерека, Покутяка, Шугай і подруга Стріла. Ніколи не забуду і педагогів, … Читати далі »

Filed under: Статті

Про збіг інтересів

Колись давно, коли я була ще малою, мої батьки судилися з районною владою, яка відмовила їм у приватизації нашого житла. Проблеми виникли через те, що в тодішньому законодавстві не були чітко прописані правила приватизації комунальних квартир, його можна було трактувати по-різному, а наша квартира у самісінькому центрі Києва, відповідно, була ласим шматком. Нам пощастило. Цілком випадково у такій самій ситуації, як ми, опинився впливовий чиновник. Заради приватизації власного житла він домігся внесення у закон поправок, якими й скористалися під час суду мої батьки і багато інших родин, у яких була така сама проблема. У своїй промові на суді представник районної влади на емоціях заявив, що той чиновник «протягнув» зміни виключно з власних інтересів. Мої батьки резонно відповіли: «Це правда. І що?». Я часто згадую ту ситуацію, коли думаю про наших можновладців. Практично … Читати далі »

Filed under: Статті