Надія Войцишин (Петруновська)

З цією Героїнею попрощалися вчора на Волині… Надія Войцишин (в дівоцтві Петруновська), капітан ЗСУ. Служила в 44 ОАБр, в артилерійському дивізіоні, на посаді заступника командира з МПЗ. Народилася у 1998 році у Попасній на Луганщині. У 2014-му, ще підлітком, переїхала до міста Любомль, що на Волині, і вже тоді дивувала оточуючих вишуканою українською. Батьки тоді вивезли дітей подалі від війни, а самі згодом повернулися до рідної Попасної, звідки їм вдалося урятуватися і приїхати до Любомля у 2022 році.
У Любомлі Надійка закінчила школу і поступила на педагогічний факультет Рівненського університету, паралельно навчалася на військовій кафедрі. За спогадами подруги Катерини, дівчину цікавило все українське – обряди, традиції, звичаї, поезія, культура.

Закінчивши виш, у 2020 році Надія підписала контракт із ЗСУ. На війні зустріла кохання свого життя – військового з Тернополя Юрія Войцишина, і в 2022 році вийшла за нього заміж. Нині Юрій перебуває на фронті. Через війну молодята розписалися без весілля, і Надія мріяла після війни відгуляти справжнє велике весілля за всіма українськими звичаями, навіть вишиту сукню для цього купила…

Надія Войцишин загинула 27 березня 2024 року в районі н.п. Тарасівка Запорізької області. Похована в Любомлі. У неї залишились батьки, брат і сестри, дідусь і бабуся.

UPD. Свідчення від Anton Arestov:
“Мав честь знати! Надія у 2014-2016 рр. входила до оргкомітету етно-культурного патріотичного фестивалю “Козацька Варта”, який три роки поспіль проходив у м.Бориспіль на території Бориспільського НВК та художньої майстерні “ПЕПСА”. Служила в одному з підрозділів 44 ОАБр. Вічна та світла пам’ять.”

Папір, гелева ручка.
#портрети_полеглих
#Bilozerska_draws