Про обшук у Тетяни Чорновол

Не шокована, але розлючена новиною про обшук у Тетяни Чорновол. Їй інкримінують співучасть у вбивстві – підпал офісу Партії Регіонів 18 лютого 2014 року, під час пожежі там загинула людина.

Публічні люди, і в тому числі особисто я, на жаль, так чи інакше залежні від громадської думки. Через це я часто уникала писати непопулярні речі, про які знала, що вони викличуть обурення однодумців. Одна з таких речей – від самої перемоги Майдану вважала і вважаю небезпечним безглуздям постійні спроби судових переслідувань беркутів і тітушок – “убивць Небесної сотні”.

Тому що події на Майдані, хоч і не підпадають за міжнародними конвенціями під поняття збройного конфлікту, де-факто ним були. А після завершення збройного конфлікту усім, хто воював (в тому числі бив, стріляв, підпалював ворожі штаби і казарми тощо) належить амністія. Усім, крім військових злочинців. Беркути були злочинцями, коли, переважно до Майдану, та й під час Майдану теж, катували затриманих по застінках. От за це їх би судити, але чомусь про це благополучно забули. А коли вони, виконуючи наказ, за допомогою зброї, яка була у обох сторін конфлікту, намагалися зупинити масові протести – вони були комбатантами.

Зараз, між іншим, те саме. “Як можна їх пробачити? Вони вбивали наших солдатів!!”. А отак, після закінчення війни – взяти і пробачити, оголосивши амністію. Бо цим закінчуються усі війни. Бо це взаємний процес. Ми теж вбиваємо їхніх солдатів. І це суспільний договір: якщо ми не хочемо колись сидіти за те, що воювали – бойовики теж не повинні сидіти. Усі, повторюю, крім ватажків і військових злочинців. Усі рядові учасники збройного конфлікту після його завершення мають отримувати амністію автоматично. Формально це можна оформити, наприклад, шляхом президентського помилування. Всілякі Пушиліни – так, в кращому для них випадку будуть сидіти.

Після завершення збройного конфлікту треба перегортати сторінку. І стосовно беркутів, і стосовно умовної Чорновол. Ми не зробили цього після перемоги Майдану і не маємо тепер дивуватись, що нова влада взялася за майданівців. Причому зміна влади на “антимайданівську” була майже неминучою, бо у нас, перепрошую, демократія, і владу обирає, перепрошую, народ. Який завжди, історично, ненавидить будь-яку владу і після завершення її каденції обов’язково проголосує за її опонентів. А то й просто за тих, хто пообіцяє більші зарплатні бюджетникам і пенсії пенсіонерам.

Колись (до страти шотландської королеви Марії Стюарт), якщо під час війн королі потрапляли в полон, то їх не страчували. Бо кожен правитель розумів, що сьогодні він, а завтра я. І вибудували собі таку систему колективної безпеки. Вони були розумнішими за нас.

І ще одне. Багато хто в моєму колі (та майже всі, мабуть) активно не люблять Тетяну Чорновол. Так ось, зараз я закликаю про це забути і пам’ятати лише про правило Мартіна Німьоллера: якщо зараз не заступишся, завтра станеш наступним.

Тому я кажу: РУКИ ГЕТЬ ВІД ТЕТЯНИ ЧОРНОВОЛ!
Закликаю підтримати.