Про гнид

Існують люди, які, наприклад, служать в армії, воюють на фронті й ефективно знищують ворогів.
Існують люди, які, наприклад, працюють у медицині і рятують життя важкохворих.
А всередині вони – гниди.
Це дуже важко усвідомити і змиритися з цим. Як же так? Вони ж явно наші, не працюють на ФСБ, не є членами ОПЗЖ і не отримують зарплату від Путіна.
Дуже часто вони навіть не боягузи!
Від таких підсвідомо очікуєш бодай мінімальної людської порядності. А вони гниди.

Вони пліткують за спинами, мішаючи шматки правди з хворобливими вигадками.
Їм не можна показувати свої слабкості, бо негайно використають їх проти тебе.
Вони радіють твоїм невдачам, а якщо невдач немає – вигадують їх.
Вони трактують звичайні, пересічні вчинки тих, кого не злюбили, як щось жалюгідне, смішне й ганебне.

Вони не мають жодного матеріального чи кар’єрного зиску від того, що шкодять іншим. Шкодять просто тому, що це їм подобається, і – головне – виключно тоді, коли впевнені, що зійде з рук.

То що ж з ними, з такими, робити?
А просто – триматися від них подалі.
Не пробувати перевиховати, бо марно.
Нічого їм не доводити – аналогічно.
Не вступати з ними у суперечки. Не викривати привселюдно їхні негідні вчинки. Не гніватись, не обурюватись. Не витрачати на них власний час і нерви.
Не допомагати їм і не заважати. Не псувати об них власну карму.
Ігнорувати. Послідовно і всеосяжно. Хай жеруть один одного, з цим вони чудово впораються самі.