Статті Коментарі

Стрічка

Заручники vs. спецназ

“Один напал на меня, держал, а другая била вазой по голове. Но я не стал им сопротивляться, не стал их бить. В мои планы это не входило”, – розповів під час допиту чоловік, який учора захопив заручників у Харкові. Так само могло відбутися і на Донбасі у 2014-му, з єдиною різницею – замість вази потрібна була зброя. Яку, як відомо, не дали. Повертаючись до вчорашнього харків’янина – у тому, що підозрюваного знешкодили самі заручники, а не привезений з Києва елітний спецназ, вини спецназу немає. Спецназ і не повинен одразу штурмувати, бо в разі, якщо щось піде не так, на них ляже відповідальність за життя мирних людей. Спецназівці та інші “офіціали” мають спочатку вивчити обстановку, провести переговори … Читати далі »

З приводу сьогоднішнього затримання Яценюка у Женеві “за Чечню”

Одна з особливостей тоталітарного суспільства: начальство віддає наказ, підлеглі починають його виконувати. Тим часом ситуація міняється, начальство, можливо, про цей наказ уже забуло, але, оскільки команди “відбій” не було, підлеглі продовжують виконання. Іноді це призводить до трагедій, а іноді – до курйозів. Я це до того, що Петро Порошенко став президентом України не дуже очікувано, вже після перемоги Майдану домовившись із Кличком. Під час же Майдану, як всі ми добре пам’ятаємо, він тримався у тіні, а видимих лідерів було троє: Тягнибок, Яценюк, Кличко. Я вважала тоді, що наш майбутній президент – Кличко, оскільки Яценюк і Тягнибок не зможуть перемогти на всеукраїнських виборах: один через негероїчну зовнішність, другий через нецентристські погляди. Ясна річ, що з … Читати далі »

Чи треба зараз ходити на мітинги?

Ситуація сволотна до крику. Люди виходять на вулиці проти бєспрєдєлу, а їх вживають для пєрєдєлу. В інтересах політиків і громадських діячів, ображених післямайданівським розподілом крісел. Антивладний протест у воюючій державі – це навіть не нонсенс, це капець просто. І ось при всьому при цьому – виходити на мітинги час від часу треба. Без зброї і бажано без фронтовиків, бо кожному своє, але треба. Бо – знаєте, чому? Бо їхала якось в таксі по Києву. Водій був “АТО”шник, розвідник. Слово за слово, коли я йому сказала, що три роки на передовій, він мені не повірив, прийняв за штабну. Ну, я й показала йому в мобілці кілька яскравих відео зі своєю роботою. Він отетерів і ставлення одразу змінив, але вирішив, що … Читати далі »

Чума в обидві ваші хати

Соромно. Як же соромно. Буває таке, коли дивишся нездарний спектакль українською мовою – ти не режисер, не постановник, не меценат, взагалі ніяк не задіяний у цьому, а так соромно, ніби це ти отакий нездара. Те, що відбувається зараз – гірше, ніж нездарний спектакль. Це нездарний цирк. Цирк на дроті. Цирк з конями. Цирк з поганими клоунами. В аварійному приміщенні, де краще було б взагалі не збирати людей. Влада і ті, хто прагнуть до влади, не мають права бути смішними. Тим більше, жалюгідно смішними. У нас війна з Росією. У нас союзництво зі Штатами, які хочуть, щоби млявий конфлікт на Донбасі як вічний привід для антиросійських санкцій тривав стільки, скільки проіснує Росія. У нас сусіди, які тільки й … Читати далі »

Про прем’єру фільму “Невидимий батальйон”

Про прем’єру фільму “Невидимий батальйон”

У п’ятницю у Києві в кінотеатрі “Оскар” відбулася прем’єра фільму #НевидимийБатальйон – про війну очима жінок. Всі вже написали, наскільки нереально круто це було, тож мушу банально повторитися: це було нереально круто. Переповнений зал, люди на сходах і навіть в оркестровій ямі. Волонтери, журналісти, активісти, рідні і друзі воїнів – всі ті, коротше, кому відкрита велика таємниця – що у нашій … Читати далі »

Інтерв’ю славної пам’яті Аміни Окуєвої

О своей погибшей подруге рассказала героиня нескольких публикаций «ФАКТОВ», снайпер и бывшая журналистка, которая защищает Украину на передовой Народного героя Украины, чеченскую активистку Амину Окуеву убили вечером 30 октября в поселке Глеваха, под Киевом. Автомобиль, в котором она ехала вместе со своим супругом, чеченским командиром Адамом Осмаевым, обстреляли из автоматов. Амина умерла на месте, получив ранение в голову. У Адама серьезно травмирована нога, но его жизнь, утверждают медики, вне опасности. Силовики квалифицировали покушение на Окуеву и Осмаева как заказное убийство. Сейчас рассматриваются две версии: действия российских спецслужб для дестабилизации ситуации в Украине и месть Адаму Осмаеву за противостояние главе Чечни Рамзану Кадырову. Это было не первое покушение на Амину и Адама. В июне нынешнего года в Киеве … Читати далі »

Загинула Аміна Окуєва

Загинула Аміна Окуєва. Все, що тут можна сказати, буде банальністю. Крім одного: хлопці і дівчата, йде війна. Якщо раптом за чотири без малого років хтось цього не помітив. Уперше бачилася з Аміною на Майдані. Вона сама розшукала мене, бо хотіла тоді вступити у Правий сектор, який вважала найбільш дієвою революційною організацією. При цьому мені, незнайомій людині, казала настільки радикально-патріотичні речі, що я – тепер про це можна сказати – трошки завагалася і “пригальмувала” відрекомендувати її, вирішила спочатку дізнатися про цю людину побільше. За цей час Аміна вступила до Афганської сотні. Але ця історія, про яку я пізніше зізналася їй, не завадила нам стати приятельками. Пізніше я вже не дивувалася, що Аміна каже такі речі, бо вона не … Читати далі »

Про поліцейський наліт на нічний клуб

У конфлікті будь-кого з правоохоронцями я у переважній більшості випадків буваю на боці “будь-кого” – хоча б тому, що повної інформації ніколи немає, але завжди є знання, що пострадянські поліцейські, м’яко кажучи, схильні до зловживань. Але в даній ситуації картина виглядає кришталево ясною. Кілька тез. Перше. У нічному клубі була наркота. І я не думаю, що її підкинули. Наркоту, зброю і набої у нашій державі підкидають часто, але роблять це у двох випадках: а) адресно – коли треба закрити КОНКРЕТНУ особу і б) коли треба виправдати наліт на певне приміщення – підкладають туди. Але тут, вибачте мені, наркоту знайшли не просто десь у приміщенні, а в 17 людей, так що на підкидання не схоже. Ну, або про 17 … Читати далі »