Навчання

Крайні кілька днів я не чергую на позиціях, а проходжу в ближньому тилу навчання одній цікавій і корисній справі. Зараз у нас теоретична частина. Заняття просто неба, у садку, де ростуть абрикоси й черешні. Хто бував на всіляких літніх вишколах, тренінгах і семінарах – це абсолютно те саме. Стоїть дошка, на якій пишуть маркером і стирають губкою. Вчитель – педагог від Бога, до речі – жартує, пригадує історії з життя. Курсанти слухають, ставлять питання, сміються. На перекурах рвуть черешні. Хлопець залицяється до дівчини, випрошує номер телефону. Сонце, вітерець і все таке.

І посеред усього цього час від часу негучно – пшісс! пшісс! – пролітають кулі. Бо садок прострілюється наскрізь. Іноді вони влучають у дерева, ламають гілки.
Уваги на них взагалі ніхто не звертає.