Про Рубана і його арсенали

Дивлюся на арсенал, вилучений СБУшниками у Рубана, на самого Рубана, читаю, як колаборанти з окупованих територій шалено “вписуються” за нього, і тихо радію.

Одне тільки питання: хіба без вилученого арсеналу комусь було незрозуміло, що нормальній людині, НЕ ЇХНІЙ, на окуповані території вхід закритий?
Я сама у 2015 році трохи займалася обміном полонених, виходила на їхню, прости Господи, “омбудсвумен” Дар’ю Морозову, з якою регулярно мав справу Рубан, намагалася по-чесному зміняти двох на двох – і після першої ж телефонної розмови, у якій ми нібито досягли попередніх домовленостей, вона просто почала ховатись від мене. Уявляю, що б було, якби я здуру, під чиї завгодно, хоч Порошенка й Захарченка разом, гарантії поїхала туди за полоненими. Сиділа б зараз у сусідній камері з Миколою Карпюком.

Раніше я була наївна і думала, що справа у баблі, що без бабла полонених не обміняти, що “професійні переговорники” просто не впускають сторонніх у свій бізнес на людських долях. А виявилось, що не лише у баблі справа. Виявляється, обмін полоненими був прикриттям – причому навіть для не для продажу дрібних партій зброї бандитським угрупуванням, а для чогось масштабнішого. Побачимо, чи підтвердяться підозри СБУ щодо того, що Рубан і його подільники планували атаку на Верховну Раду і президента. Якщо це виявиться правдою – переконана, що планувався не державний переворот з метою передати владу будь-якій політичній силі, а зруйнування системи управління і наступний хаос – коротше, найгірший сценарій для України, якого я від початку війни боюся найбільше.

Прочитала у підозрі список імовірних подільників Рубана. Їхні прізвища мені нічого не кажуть, крім одного – О.В.Мезенцева. Це Олег Мезенцев, помічник і найближчий соратник Надії Савченко, ми з ним познайомились, коли він разом з Надією приїздив на фронт одразу після її звільнення з полону.

Принагідно, щоб не писати двічі, скажу в цілому про вивезення зброї із “зони АТО” на мирні території. Тих, хто це робить, я б публічно сікла на площах. ЗБРОЯ ПОТРІБНА НА ФРОНТІ, А НЕ В ТИЛУ! На фронті її дуже часто бракує, особливо добровольцям. Одного разу я приїхала з фронту в тил, почала вдома вивертати рюкзак – і виявила на дні пачку набоїв, яку не помітила, коли збиралася. Пощастило – під час поїздки мене ніхто не зупиняв і не обшукував. Подібні історії були в кожного фронтовика – але це випадковість, а не умисел.

Знаєте, до речі, що я зробила з тими набоями, коли знайшла їх? Нормальна людина швиденько б викинула, щоб не мати проблем. Але я пам’ятаю, як важко боєприпаси діставалися нам на початку війни, і я просто не можу викинути те, що потрібно на фронті. Тож я відвезла їх назад на передову – перепрошую, у бюстгальтері.

Єдине протизаконне вивезення зброї, яке я можу в душі виправдати – це коли людина, яка НАЗАВЖДИ або дуже надовго залишає передову, вивозить ОСОБИСТУ зброю, яку існуюче недосконале законодавство не дозволяє зареєструвати. Наприклад, трофейний пістолет чи автомат. Обов’язкова умова – зброя надійно консервується і прикопується десь у лісі, тобто, виключається можливість того, що вона потрапить до рук криміналу, або що власник сам сп’яну стрілятиме з неї десь у барі. Не дивуйтеся, що я таке виправдовую. Просто дуже добре пам’ятаю, якою ціною діставалася нам зброя на початку війни, і як ми 2-3 перших, вирішальних місяці сиділи без діла на базах, бо ніде було взяти зброю.
Якщо такі, як Рубан і його хазяї таки реалізують найгірший сценарій і нашу державу окупують, така прикопана зброя стане ой як у пригоді.

Бажаю Рубану і таким, як він, бачити небо в клітинку, знаходячись у таких самих умовах, як наші полонені, але бажано значно довше.

На фото: Надія Савченко, Володимир Рубан і Дар’я Морозова у Макіївській колонії. Лютий 2017.