Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » Зв’язок – це життя

Зв’язок – це життя

Ірина Дворецька

Якщо хтось ще не чув – цю дівчину, Ірину Дворецьку, за повідомленням її земляка, депутата Олевської райради В.Рабоша, вночі висадили з маршрутки кондуктор з водієм, бо вона не мала 25 гривень, щоб заплатити за проїзд. Вона збилася з дороги і замерзла насмерть. 
Історія нещасної дівчини, природно, викликала неабиякий резонанс. Переважна більшість людей емоційно обурюються діями покидьків, що вчинили так з нею, одиниці кажуть – мовляв, щось тут не те, можливо, вона неадекватно поводилась, чому сіла в маршрутку, не маючи грошей, чому заблукала, якщо до села було лише 2 км, і т.ін. Деякі навіть примудряються приплітати сюди політику.

Скажу те, про що на хвилі емоцій, вочевидь, забули сказати.

Ми не знаємо усіх подробиць і обставин, що передували
трагедії, тож не можемо наразі робити адекватні висновки.

Окрім одного.

В далекі “домобільникові” 90-і мій батько подовгу жив один в селі. До пошти, яка не завжди працювала, було пішки більше години, і він виношував ідею якоїсь самопальної радіостанції – для зв’язку з Києвом. Щоб ми з мамою не хвилювалися, і щоб мати можливість, якщо що, швидко покликати близьких.

Мене з дитинства привчили: зв’язок – це головне, основне і священне. Я можу забути про що завгодно – але ніколи не забуду зарядити мобілку і взяти її з собою. Як би сильно я не була зайнята, я ніколи не вимикаю телефон. (Можу не підняти слухавку, так – але не коли телефонують близькі). Вночі теж – мобілка лежить біля мене на подушці. До мене можна дозвонитися у будь-яку годину дня і ночі.

Зв’язок – це сила. Зв’язок – це благо. Зв’язок і фортифікація, між іншим, – єдине, чим на війні перевершує нас супротивник.

Якби ця дівчина та її близькі друзі і родичі жили за таким самим принципом – вона зараз була б живою. Бо максимум за пару годин її забрали б із будь-якої точки земної кулі і напоїли гарячим чаєм чи кавою.

Молоду вродливу дівчину вже не повернеш. Співчуття її близьким. Але щоб її смерть була не марною – хай вона хоч когось навчить: заряджений мобільник (і заряджений powerbank у кишені) у деяких випадках означає життя.

Filed under: Статті



One Response to "Зв’язок – це життя"

  1. Так, доводилося стикатися з теперішнім моднім, городським сприйняттям мобілки, зовсім не як засобу зв’язку, а чогось такого, як можливість розваги, як тема для заздрощів і хвастощів. І це в покоління, яке давно вивчає за шкільною програмою ОБЖ. Тобто, це, також, і оцінка успіхів нашого Міносвіти.

Залишити відповідь

*

Статті