Доброволець офіційно

Мене можна привітати. Сьогодні в Києві вперше зібралася Комісія з питань надання на території міста Києва посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на Сході України. І я стала однією з перших кількох киян, хто отримав цей статус.

Подяка всім, хто допомагав, але найперше – Юлії Матвієнко, Ользі Герасименко, Катрусі Стрілі.

Принагідно хочу сказати, що в КМДА вже Європа. Сучасні приміщення і обладнання. Ввічливі охоронці, доброзичливі працівники. Ніяких черг. Все робиться дуже швидко, з повагою до людей і бажанням допомогти. І навіть краще, ніж у Європі. Бо працівники – не безликі клерки зі стандартною посмішкою і набором стандартних ввічливих фраз, а якось по-нашому душевні й небайдужі. Хто пам’ятає те, що було раніше, все оте презирство, зверхність і хамство персоналу, починаючи від гардеробниці і прибиральниці і закінчуючи найвищими посадовцями міста («я цар і бог, а ти тут жалюгідний вбогий прохач») – небо і земля. Коли подавала документи, поруч зі мною сиділа ватно-совкового вигляду відвідувачка, весь час підвищувала голос, верескливо вимагала чогось. Чого хотіла, притомно пояснити не могла – можливо, сама не знала. Їй жодного разу не відповіли різко, хоча вона встигла вивести навіть мене.

На саму комісію замість мене ходила мама, бо я на службі. У неї такі самі враження, як і в мене. Навіть яскравіші, бо вона краще совок пам’ятає.

Взагалі, те, що нам належить за законом, тепер все частіше можна отримати, не витрачаючи неадекватну кількість часу і не зазнаючи принижень. Така Європа мені дуже подобається.

P.S. Фотка ця, скоріше за все, буде у моєму посвідченні 🙂