Добровольці і кримінал

Приводом для написання цієї статті став, звичайно, арешт Лихоліта. Але про самого “Батю” і батальйон “Айдар” я нічого не писатиму, бо не знаю його особисто, не маю близьких друзів, які знають його особисто, і жодного дня не була з “Айдаром” на одній ділянці фронту.
Скажу лише одне: арештувавши відомого бійця “АТО” на підставі скарги явних колаборантів, влада перегнула палку, їй миттєво дали це відчути і вона швиденько зараз – от побачите – буде відмотувати назад.

Всі знають, що останнім часом багато діючих і колишніх бійців добробатів потрапляють за грати за звинуваченнями у кримінальних злочинах. Через це постійно звучать дві тези: а) те, що відбувається на реальній війні, хай вона хоч десять разів неоголошена, неможливо і злочинно оцінювати за законами мирного часу, і б) влада боїться добровольців і фабрикує проти них карні справи.

Пункт “а” – свята і стовідсоткова правда. Пункт “б” – влада справді боїться і мріє знищити добровольчий рух, але кожен випадок треба розглядати окремо.

Для зручності ділю “добровольчі злочини” на три категорії.

1. Згідно діючих в Україні законів мирного часу, усі бійці, що служать у добробатах без легального статусу або служили у таких добробатах раніше (хай навіть на самому початку війни), є особливо небезпечними злочинцями. Я теж злочинець і вже давно заробила собі на довічне, бо з незареєстрованої вогнепальної зброї стріляла у громадян своєї держави і навіть в іноземних (російських) громадян.

Щоправда, зараз за це – тільки за це – в Україні нікого не переслідують. Але почати можуть будь-якої миті.

2. Моменти, пов’язані із взяттям, допитуванням та утримуванням полонених бойовиків, а також поліцейськими операціями, коли на нашій території виловлюють посібників окупантів. Моєму підрозділу і мені особисто кілька разів доводилось брати участь у таких операціях. Наше поводження із полоненими/затриманими відповідало усім міжнародним конвенціям і ми не мали з них жодного матеріального зиску. Але згідно закону – це викрадення людей, незаконне позбавлення волі і т.д. За це вже можуть саджати – за умови, що ти перейшов дорогу чиємусь бізнесу.

Буває таке, коли у полонених бойовиків чи їхніх посібників відбирають майно. Тут межа між “можна” і “не можна” пролягає виключно по особистій вигоді. Якщо на відібраній у “сєпара” автівці їздять по “зоні АТО” бійці українського підрозділу – це нормально. Хіба тільки наш бідний героїчний народ має оплачувати фронтовикам транспорт, а вороги, які заварили цю кашу, не повинні?
Якщо ж родичі бійців їздять на цій автівці в тилу – це щось на кшталт мародерства.
І в першому, і в другому варіанті за це можуть затримати і посадити. За однаковою статтею, під однакове обурення патріотів…

3. Відвертий кримінал – коли бійці добробатів займаються рекетом, віджимами чужого майна, справжнім – заради викупу – викраденням людей тощо. В одному добробаті якось власними зусиллями було викрито банду – хлопці, які вдень сміливо воювали на передовій разом з побратимами, вночі викрадали родичів заможних селян і вимагали за них гроші. Командир був настільки розлючений, що хотів розстріляти їх на центральній площі перед селянами. Переконали цього не робити, щоб не сісти за вбивство. В результаті, якщо не помиляюся, покидькам натовкли пики, потримали у підвалі та й вигнали.

Також бійці полюбляють вивозити із “зони АТО” зброю і БК. При цьому вони не ховають її грамотно на різні можливі у майбутньому випадки, а, в кращому разі, тримають у себе вдома, де її знаходять при обшуках. Це ганьба, що у нас досі нема нормального законодавства про зброю. Але поки його нема – навіщо підставлятися самим і навантажувати своє керівництво витратами на адвокатів?
Тим більше, якщо не просто тримають вдома, а бігають з нею в п’яному вигляді.

Я теж “АТО”шник, хоча й без статусу. І хлопці з мого підрозділу всі “АТО”шники. І чомусь ми не вивозимо із “зони АТО” зброю і не бігаємо з нею п’яні по мирних містах – навпаки, купляємо вже вивезену і повертаємо її на Донбас, де вона стріляє у ворога. І нічиї сумнівні оборудки не кришуємо. А головне – не намагаємося влізти в чужий бізнес, перехопити чиїсь фінансові потоки. Бо за це – і тільки за це – найчастіше саджають, пригадавши усі випадки утримання тобою колаборантів і конфіскації їхнього майна. Коротше, не чіпай Чуже Бабло (поки не прийдеш до влади) і буде тобі щастя 🙂

І, головне, НЕОБХІДНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СТАН, для початку хоча б у “зоні АТО”. Щоб конфіскація була конфіскацією, мародерство – мародерством, дезертирство – дезертирством. З усіма наслідками.

P.S. Конкретно по Лихоліту солідаризуюся з позицією Дмитра Яроша. Треба домогтися, передусім, звільнення його з-під варти (відчуваю, що це відбудеться ось-ось) і прозорого розслідування під контролем громадськості. Якщо там не було особистої вигоди – виправдати. Бо йде війна.