Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » На дебатах переміг Зеленський

На дебатах переміг Зеленський

Дуже тяжко, коли ти військовослужбовець і мусиш ігнорувати політичні теми – і одночасно не можеш мовчати. Шукаю компроміс – і не завжди його знаходжу 🙁

На дебатах, без сумніву, переміг Зеленський. І переміг передбачувано.
Порошенко, давши втягнути себе у формат шоу, вже програв, бо просто не міг виграти у професійного шоумена. І я, до речі, про це писала після першого туру. Даремно він погодився на цей стадіон.
Уявіть собі, що на цих виборах балотувався би Вакарчук, вийшов у другий тур з Порошенком і запропонував би тому по черзі співати на стадіоні без фонограми пісні із свого репертуару. Порошенко теж би погодився?

Коли людина сипле порожніми за змістом, але ефектними заготовками на кшталт “Я не ваш опонент – я ваш вирок” – заперечити йому в принципі немає чим.
Зеленського могли б збити вимоги дати конкретні відповіді щодо його планів на найближчі 5 років з ключових питань, що стосуються існування України. Але формат шоу не перебачає таких питань – лише взаємне перекидування певною субстанцією з неприємним запахом. А в цьому, знов-таки, професійного шоумена з велетенським досвідом не перевершиш.

Крім стратегічної (стадіон), Порошенко наробив багато тактичних помилок. Виглядав втомленим. Багато кричав, постійно не вкладався у регламент. Кидалося у вічі, що вийшов непідготовленим. На Зеленського за чималі, вочевидь, гроші працює команда безідейних, але талановитих креативників. Біля Порошенка таких ніколи не було, видно, що сьогодні готувався сам. Частково це його провина (оточував себе здебільшого нездарними лизоблюдами), частково загальнонаціональна проблема: найбільш здібні люди в Україні часто позбавлені почуття патріотизму і з міркувань більших заробітків працюють на закордон, в т.ч. на Росію.

До появи на “великій сцені” кандидата Зе мені б і на думку не спало, що голосуватиму за Порошенка. Мої претензії до нього не буду тут перераховувати, бо вони такі самі, як у всіх, і добрячу половину з них озвучив сьогодні на стадіоні Зеленський. До того ж, через Порошенка розділилася одна близька мені організація – на тих, хто хотів його гнати, і тих, хто сподівалися перевиховати. Тривалий час я Порошенка люто ненавиділа. Коли одна героїня війни з бездоганною репутацією отримала від президента нагороду, я думала, що на її місці не прийняла б її з його рук.
Але все пізнається у порівнянні. Всі помилки і відверті зловживання Порошенка важать для мене менше, ніж чітко взятий ним антиросійський курс. Він перетнув червону лінію і навіть якби схотів зрадити Україну – Путін з ним вже домовлятися ні про що не буде.

У всіх без винятку фронтовиків, крім відвертих заробітчан, “пред’ява” до Порошенка, що він котрий рік заважає нам стріляти, особливо артилерії. А в неоформлених добровольців ще й те, що жене їх з фронту. Але, скажу я Вам, можна забороняти і ЗАБОРОНЯТИ. На Пороха тисне Захід, він рапортує, що вжив усіх необхідних заходів, погрожує армії пальчиком, каже “ай-яй-яй”, в результаті артилерія стріляє, маскуючись чи то під гранатомети, чи то взагалі під “сєпарів”, а неоформлені добровольці є на фронті до цього дня. А можна ж заборонити інакше. Можна посадити кількох командирів, які накажуть відкрити вогонь, і вогонь більше не відкриють – принаймні, на Донбасі, а не в Києві. І війну де-факто буде припинено. Тобто, програно.

Тепер розкажу про мої власні претензії до кандидата Зе. Молодого, перспективного, не замішаного у корупції.

Пункт перший. Прихильників Зе можна умовно розділити на три категорії:
1) електорат Голобородька, вони ж “голосуючі по приколу”;
2) відверта вата, та, що в першому турі підтримувала бойків і вілкулів;
3) небайдужі українці, яких дістала корупція і вони сподіваються, що нова мітла її нарешті вимете.
Ясна річ, що ці групи, особливо друга і третя, очікують від свого кандидата прямо протилежних дій. Скоріше за все, через це кандидат і відмовчується, не каже нічого конкретного про свої плани – щоб перед виборами не відштовхнути від себе жодну із груп своїх прихильників. З точки зору його інтересу він, безумовно, правий. Але ж мені його інтереси пофіг, я хочу з’ясувати, що чекає на мою державу в разі його перемоги на виборах. А він же мовчить. Тож і голосу мого не отримає.

Пункт другий. 6 липня 2014 року був перший у моєму житті реальний бій – під Карлівкою. Ще зовсім необстріляні, ми потрапили у нехилий такий заміс, два кілометри відходили короткими перебіжками, відстрілюючись. У тому ж бою зі мною, між іншим, був Дмитро Ярош, який мені трошечки допоміг добігти, а то, можливо, не писала б я цього зараз. Так ось, наступного дня в ефір вийшов гумористичний номер “95-го кварталу” за назвою “Козаки”, розрахований, ясна річ, на російську аудиторію. Це той, де мужики, включно із Зеленським, танцюють у жіночому взутті на високих підборах і з приспівом “Будьмо ГЕЙ!” співають про те, як сало, цибуля і сивуха допоможуть їм перемогти північних сусідів. У цей же пункт, ясна річ, додамо відоме порівняння України з порноактрисою.

Пункт третій і головний. Усі, мабуть, здогадуються, що те, що написано у програмах усіх без винятку кандидатів, як і більшість їхніх публічних обіцянок – це популістичні заманухи, які мають мало спільного з їхніми справжніми планами і намірами. Тому звикла дивитися на те, що кандидат являє собою як людина. Чим він живе, які цінності йому близькі, який гумор, врешті-решт, видається йому смішним, з чого він здатний жартувати, а з чого не насмілиться. Як він, зрештою, поводиться, коли люди навколо зненацька починають співати гімн його держави. Такі моменти, на відміну від влучних реплік і популістичних жестів типу ставань на коліна, кандидату не підказують багаточисельні радники і “суфлери”, це той момент, у який людина справжня, показує своє справжнє “я”.

Один співає гімн, поклавши руку на серце, другий либиться, показує “козу” і цілується з дружиною. Він просто НЕ ЗНАЄ, як прийнято поводитись, коли лунає гімн України. У нього немає жодної ідеї з цього приводу. Бо той гімн йому все життя був до одного місця. І видно, що зараз теж.

Коротше, я розумію, що всім хочеться кращого, але головний медичний принцип “Не нашкодь!” теж ще ніхто не відміняв.
Будьмо обережні.

Filed under: Статті



One Response to "На дебатах переміг Зеленський"

  1. Ні, Оленко, не так воно було. Пєця програв на стадіоні не через те, що дійство відбувалося у форматі шоу, а тому, що Зеленський витяг його на майданчик, де Пєця не мав можливості брехати безкарно, і ще кліпати при цьому голубими, круглими очима.
    ——————————–
    Стосовно заготовок, якими щедро сипав Зеленський, то він не сам їх придумав. Це все були питаннячка, зібрані в мережі. Просто Зеленський заявив ці звинувачення Пєці в тому місці, і в той момент, коли Пєця не міг від тих звинувачень ані втекти, ані сховатися, а ігнорування дорівнювало самогубству. Так само і про те, що він не опонент, а вирок – це було в мережі за кілька днів перед дебатами, не менше трьох.
    ——————————–
    Щодо запитань про наміри, по ключових напрямах, важливих для існування України, то який сенс обговорювати такі речі з людиною, яка патологічно бреше на кожному кроці, і з будь-якого приводу? Який сенс говорити про перспективи розвитку зі зрадником? Якби Зеленський почав щось таке, то, думаю, його би ніхто не зрозумів, м’яко кажучи.
    ——————————–
    Я далекий від думки, що Зеленський витратив на кампанію більше грошей, ніж Пєця. Якщо за менші гроші Зеленський зробив ефективнішу команду і кращу кампанію, то це вже порівняльна оцінка управлінських талантів двох кандидатів, і, власне, кожен отримав зароблене.
    ——————————–
    Не треба самообману. Не існує чогось такого, як “антиросійський курс Порошенка”. Було багато пропагандистської тріскотні на цю тему, але – більш нічого. Бо це саме тим курсом, антиросійським, курсував гламурний літачок із Мертвечуком усередині, між Києвом і Москвою, правда ж? Я ще на сторінку прикладів можу написати, тільки ліньки, це все – загальновідомі речі. Я, взагалі, переконаний, що Пєціна вербовочна картка і особова справа лежать у архіві на Луб’янці, і про це ми ще почуємо. Практично кожен крок Пєці був узгоджений з Москвою, з Путєном. І “коридори”, і торгівля, і Керченський перелаз, і вільна економічна зона в Криму, і т.д.
    ——————————–
    Щодо організацій. Справді, розколов ПС. Але, подивись ширше, він же спаскудив значну частину правого руху, зробив із них чучалко, заліз усередину, і звідти віщає, тіпа, ультрапатрійотичні всякі речі. Як зараз почуваються учасники тих правих організацій, що дозволили себе використати, як із цим бути, чим була обумовлена можливість подібної метаморфози, чия це відповідальність, і т.д. – ще доведеться розбиратися. Можливо, реформування СБУ прискорить процес.
    ——————————–
    Ще одна, найбільша група, не симпатиків, але – виборців Зеленського, це ті, хто вважає Пєцю настільки страшним, інфернальним, абсолютним злом, що для знищення його годиться будь-який засіб, що попадеться під руку. Брудна каменюка, обвуглена палиця, півцеглини, але це треба зробити. Бо наростало відчуття, що із зіниць Пєці Порошенка на нас дивиться безодня.
    ——————————–
    Щодо “Будьмо Гей!”, то регулярні гей-паради в центрі Києва, із обов’язковим побиттям протестуючих розпочалися саме при Порошенку. І ця вистава була з реальним побиттям людей. Так само із проштовхуванням всяких законів через парламент, елементів “Стамбульської Конвенції”, абсолютно людожерської штучки, рекомендую ознайомитись. Орвелл нервово курить у коридорі. На цьому тлі, Зеленський – всього лиш безтурботний жуїр і бонвіван. І це я ще не зачепив новації у освітніх програмах.
    ——————————–
    Коротше, ця конячка вже здохла, з неї треба злазити.

Залишити відповідь

*

Статті