Білозерська INFO » Статті » Найперші жінки-офіцери в арміях світу
Найперші жінки-офіцери в арміях світу
Напередодні Дня добровольця, 12 березня, у Музеї революції гідності я в рамках дискусії про жінок-добровольців прочитала невеличку лекцію про найперших жінок-офіцерів. Викладаю її у скороченому вигляді сюди.
НАЙПЕРШІ ЖІНКИ-ОФІЦЕРИ В АРМІЯХ СВІТУ
Жінки служили в армії з давніх давен, а оскільки служити і воювати їм було заборонено, вони перебиралися хлопцями. Про таких жінок знімали фільми і писали романи. У цій же статті йтиметься не про них, а про жінок-першопроходців, які служили в армії і здобували офіцерські звання, не приховуючи своєї статі.
Вочевидь, найпершою в світі жінкою-офіцером була німкеня з позивним «Фрау Доктор».
ЕЛІЗАБЕТ ШРАГМЮЛЛЕР «ФРАУ ДОКТОР» (1887-1940)
Народилася в сім’ї офіцера. У 1913 році однією з перших німецьких жінок здобула докторський ступінь з філософії.
Коли почалася Перша світова війна, восени 2014 року отримала посаду військового цензора в Брюсселі. Згодом пройшла курси агентурної підготовки. Працювала під керівництвом начальника розвідвідділу IIIb Німецького Генштабу полковника Вальтера Ніколаї. Взяла участь у багатьох розвідопераціях в Європі.
Не пізніше весни 1915-го отримала звання лейтенанта і очолила Центр військової розвідки і школу підготовки агентів в Антверпені. Її учні і підлеглі провели безліч вдалих розвідоперацій у Європі, в тому числі здобули інформацію про нову секретну зброю англійців – танки. Тоді донесенням «фрау Доктор» ніхто не повірив – аж до першого успішного застосування британцями танків у битві при Камбре в грудні 1917-го.
Фрау Доктор закінчила службу у званні обер-лейтенанта і з Залізним Хрестом І ступеня і повернулася до наукової роботи. Коли до влади в Німеччині прийшов Гітлер, її рідний брат Конрад, группенфюрер СА і начальник поліції Магдебурга, був розстріляний під час «Ночі довгих ножів». Можливо, з цієї, можливо, з інших причин Елізабет Шрагмюллер не працювала у спецслужбах Третього Райху.
Це була жінка – офіцер агентурної розвідки, яка особисто не брала участі в бойових операціях. Нижче ми поговоримо про жінок-бойових офіцерів.
ЄКАТЕРИНА ТЕОДОРОЮ (1894-1917)
Вочевидь, найперша в світі жінка-бойовий офіцер. Народилася в Румунії в селянській багатодітній родині. Вчилася на педагога.
Пішла на фронт у 1914 р. разом з братом-сержантом, в якості цивільної медсестри, але дуже скоро їй довелося зі зброєю в руках взяти участь у відбитті німецької атаки. За хоробрість, проявлену тоді, вона була удостоєна аудієнції у королеви Марії.
Після загибелі брата домоглася прийняття її на військову службу.
У листопаді 1916 р. потрапила в полон, але змогла заховати пістолет, застрелити конвоїра і втекти.
Взяла участь у багатьох боях, була важко поранена в обидві ноги.
Після одужання у березні 1917 року отримала з рук королеви Марії медаль за військову доблесть і звання 2-го лейтенанта.
Загинула 3 вересня 1917 р. під Мунчелу у віці 23 років, ведучи свій взвод в атаку, від кулеметної черги. В Румунії їй встановлено багато пам’ятників, про неї знято біографічний фільм.
МАРІЯ БОЧКАРЬОВА (Фролкова) (1889-1920)
Народилася під Новгородом у бідній селянській родині, яка потім перебралася до Сибіру.
У 15 років була видана заміж за пияка на прізвище Бочкарьов, швидко покинула його і зійшлася з кримінальником Яковом Буком, двічі йшла за ним на поселення, але він пив і розпускав руки. Коли почалася війна, покинула співмешканця і попросилася на фронт солдатом. Отримавши відмову, надіслала телеграму царю, на яку несподівано прийшла позитивна відповідь.
Взяла участь у багатьох боях. За військову звитягу і два поранення отримала Георгіївський хрест і три медалі.
У 1917 р. голова Тимчасового уряду Керенський запропонував прапорщику Бочкарьовій очолити «Жіночий батальйон смерті». Цей підрозділ відзначився в бою при Сморгоні, після цього влітку 1917 р. Бочкарьова отримала звання підпоручника (лейтенанта). Після розвалу фронту їздила світом, зустрічалася в т.ч. з президентом США та королем Великої Британії, просила про допомогу проти більшовиків.
Після повернення до Росії у 1920 р. була заарештована і розстріляна.
ОЛЕНА СТЕПАНІВ (1892-1963)
Народилася в сім’ї священика у Перемишлянському повіті (тоді Австро-Угорщина). Закінчила Львівський університет і після Визвольних змагань Віденський університет, захистила докторську дисертацію.
Воювала добровольцем у складі Українських Січових Стрільців (УСС).
В травні 1915 р. була призначена командиром стрілецького відділу (40 чоловік) і взяла участь в боях на Маківці, де російські війська були розбиті. Наприкінці травня 1915 р. отримала звання хорунжого (молодшого лейтенанта) і срібну медаль ”Tarferkeit“.
29 травня 1915 р. під час бою під Лисовичами разом з іншими українськими воїнами потрапила до російського полону. У 1915-1917 р. перебувала в полоні у Ташкенті.
З листопада 1918 р. служила в Українській Галицькій Армії. В березні 1919 р. після боїв за Львів отримала звання четаря (лейтенанта).
Після програшу Визвольних змагань залишилась у Львові, займалася наукою, після окупації західної України СРСР була арештована і 7 років пробула в таборах.
Її чоловік, генерал Роман Дашкевич, помер в еміграції. Син – відомий історик Ярослав Дашкевич, як і мати, залишився в Україні і пройшов радянські табори.
Багато хто вважає Олену Степанів першою у світі жінкою-бойовим офіцером. На жаль, це не так. Подивимось на фото.
Ось Олена Степанів з погонами фельдфебеля – старшого сержанта:
Ось Олена Степанів з погонами фенриха – кандидата в офіцери:
Дивимось таблицю піхотних звань Австро-Угорської імперії.
Як ми бачимо, фенрих – останнє «передофіцерське» звання. Нижче пояснення, хто такий фенрих: «Той, хто навчається в офіцерському училищі, також випускник офіцерського училища, рівно як і той, хто скінчив навчання безпосередньо у військових частинах і очікує присвоєння офіцерського звання».
Тут треба розуміти, хто такі УСС з офіційної точки зору. Це ландвер у складі Австро-Угорської армії, по-інакшому – тероборона чи ополчення, військовозобов’язані, які підлягали призову у другу чергу. В усусусів були свої – неофіційні – військові звання і неофіційна присяга Україні, але «на папері» вони мали звання австро-угорської армії, відмінні від традиційних українських. Звання хорунжого, отримане Степанівною в травні 1915 року, що відповідає сучасному молодшому лейтенанту, в австро-угорській армії відповідало званню фенриха. Тобто, офіцером Олена Степанів тоді ще не стала (хоча й командувала взводом – але в ті часи взводами зазвичай командували сержанти). Перше офіцерське звання – четаря або лейтенанта – отримане нею на початку 1919 року, вже після повернення з полону, в Українській Галицькій Армії.
Завершую цю невеличку розвідку фольклорною піснею про Олену Степанів, складеною трьома селянками зі Славська, яких звали Марія Онаць, Федуся Ферин і Настя Кірай. Ці, вочевидь, прості жінки примудрилися добре відчути геополітичну ситуацію: «Впало ворогів там много – і світ ся дивує, Що незнаний світу нарід москаля тратує».
Коло Тухлі славні гори поросли лісами.
Там вороги три місяці крились перед нами.
Там крилися три місяці, ллялась кров невинна,
І згадати історія ті гори повинна.
Гора Чиряк і Маківка повік не забуті –
Там “Соколи” боролися і “Січі” невгнуті.
Там то приступом до бою ішла Степанівна,
Не знайдеться у Европі дівчина їй рівна.
Іде сміло, в руках зброя, панна, як лелія:
“Ідім вперед, стрільці мої, на вас вся надія.
Ідім сміло в бій завзятий, то рідна землиця!
Перед нами – ось дивіться, як москаль валиться!”
Пішли сміло на багнети, Маківку зайняли,
Полягло їх там сто сорок, свого доконали.
Впало ворогів там много – і світ ся дивує,
Що незнаний світу нарід москаля тратує.
Став сміло в ряди війська, іде на границі
І боронить так завзято рідної землиці.
Іде бодро через поля та через руїни –
Прикрашує історію неньки-України.
Рознеслися по всім світі велика новина,
Що в бій ідуть з ясним крісом козак і дівчина.
Filed under: Статті
Статті
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Липень 2014
- Лютий 2014
- Січень 2014
- Грудень 2013
- Листопад 2013