Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » Про карантин, свячені паски й Гітлера

Про карантин, свячені паски й Гітлера

Якщо хтось довго за щось боровся і приніс задля цього неабиякі жертви, і все це виявилось марним – це, як мінімум, дуже прикро, як максимум – може стати катастрофою. Ми місяць відсиділи в карантині, стримуючи пандемію ціною страшної економічної кризи в найближчому майбутньому – не для того, щоб своїми руками організувати спалах після Великодня.

Незважаючи на тотальний карантин, влада не заборонила масові заходи на Великдень. Зрозуміло, чому – бо її і так вже звинувачують у перевищенні повноважень, у наступі на права і свободи громадян. Тепер влада боїться ще й звинувачень у наступі на релігійні свободи. Тобто, на традиції переважної більшості українців.

Саме так, святити паски – це народна традиція. Ні в Старому, ні в Новому Заповіті про це нічого не сказано.
Так, кожен православний знає, що ця традиція наповнена священним релігійним змістом. Але це все з духовної, не з матеріальної сфери.
Духовний зміст має залишитись. А всі фізичні дії можна і треба перенести в онлайн. Якщо священник відслужить у порожньому храмі і символічно покропить паски усім, хто дивився службу – паски від цього менш святими не стануть.

Практично в усіх релігіях є певні заборони, які послаблюються для людей, яким неможливо, важко або ризиковано їх виконувати. Так, дозволяється їсти некошерне чи харамне, якщо іншої їжі немає; хворим, воїнам, подорожнім, вагітним жінкам дозволяється не поститися тощо.

Бог не може хотіти страждань і масових смертей віруючих у Нього людей. Тому – люди зроблять боговгодну справу, якщо на Великдень залишаться вдома. Хто агітує під час пандемії ходити до храмів і цілувати там ікони – той, мабуть, не Бога представляє, а когось іншого. І цілком можливо, буде за це покараний – досвід Києво-Печерської лаври у поміч.

І не варто боятися того, що після карантину наші права і свободи нам не повернуть. Колись Гітлер прийшов до влади в Німеччині демократичним шляхом і одразу ж скасував демократію, і це йому зійшло з рук аж на цілих 12 років. Але ж він почав з того, що вивів країну з колосальної економічної кризи, дав людям роботу, побудував автобани… В умовах, коли на тебе дивляться як на Месію, легко вводити диктатуру. В України ж економічна криза лише попереду. Та тут таке почнеться, що цій владі дуже пощастить, якщо вона просто досидить до планових виборів.

Ще раз підкреслю, що пандемія – мабуть, єдиний випадок, коли я підтримую владу в її прагненні обмежити наші свободи. В усіх інших випадках – категорично ні. Я не визнаю право влади забороняти мені (й іншим людям, звичайно, теж) робити що завгодно, крім явних злочинів – таких, як крадіжки, грабунки тощо. Я вважаю, що дорослі дієздатні люди самі повинні нести відповідальність за свої вчинки. Якщо хтось, наприклад, поліз на хмарочос, зірвався і загинув, це його вибір і в жодному разі не привід забороняти іншим наближатися до хмарочосів. Чому в мене така позиція? Виключно тому, що загине лише той, хто поліз, а ми з вами і наші близькі від його вчинку не постраждаємо.
Від алкоголю гине значно більше людей, ніж від усіх інфекційних хвороб, разом узятих. Це правда. Але я не помру від цирозу печінки, якщо мій сусід бухає.

З пандемією все не так. Для того, щоб ми з вами – ті, хто посадили наших батьків під домашній арешт, а самі виходимо з дому за покупками раз на кілька днів, у такий час, коли в магазинах мінімум людей, носимо маски, гумові рукавички і по багато разів на день миємо руки й дезинфікуємо поверхні – щоб ми з вами і наші батьки не захворіли і не померли з вини тих, хто цього всього не хоче робити – повинні бути жорсткі обмежувальні заходи, на які здатна лише держава.

Уявіть собі олігарха, у якого є гроші на все, що в принципі можна купити. Чи може він убезпечити себе й родину, закрившись у власному маєтку за колючим дротом під охороною, із запасами всього необхідного на кілька років вперед? Ні, не може. Бо хтось з його охоронців обов’язково зустрічатиметься з медсестрою чи матиме друга, жінка якого повернулася з-за кордону. Так що абсолютно ніхто не в безпеці. Той олігарх може вплинути на конкретну людину, але навіть він не може примусити все населення сидіти по домівках і не розносити заразу. Це може тільки держава, яка повинна і зобов’язана це зробити.

Щоправда, є ще другий після пандемії, не такий очевидний привід обмежувати людські свободи – випадок, коли десятеро п*сів бігають з плакатами на кшталт “Путін, ввєді!”. Бо це теж своєрідний вірус, якщо вчасно не придушити, постраждають тисячі інших, які з плакатами не бігали – аж до втрати власності і життя – аж до втрати державності. Але це вже інша історія.

Фото Укрiнформ.

Filed under: Статті



Залишити відповідь

*

Статті