Білозерська INFO » Відео, Репортажі, Фото » Михайлівська. Протест. Цього разу справжній (ФОТО, ВІДЕО)

Михайлівська. Протест. Цього разу справжній (ФОТО, ВІДЕО)

30 Листопада, 2013 | Додати коментар

Фото зроблене 30 листопада, о 16:20.

Як же мало потрібно було, щоб ця, м’яко кажучи, безперспективна аполітична дискотека переродилася у справжній протест.
Ні, вона не була невірним кроком. Тепер ми це бачимо.
Що, краще було б, щоб “Беркут” по-звірячому розігнав відносно невелику кількість тренованих правих хлопців у масках?
А так вийшло, що розігнали, покалічили, оточивши і не давши можливості навіть втекти, мирних студентів, майже дітей.
І це побачив цілий світ.
Який же все-таки тупий наш Хам. Я ніколи не вважала його розумним, але думала, що він хоч трошки хитрий. А воно ж тупе, як російський валянок.
Це ж так просто було. Можна було всього лише не чіпати студентську дискотеку, і вона видохлася б, зійшла б на ні сама собою. Максимум, скільки б протривали ці протести – місяць до Нового року. А там свята, канікули, студенти роз’їдуться по домівках, за цей час інформаційний привід поблякне – і все, новий Євромайдан вже не збереться. А якщо й збиратимуться люди – то щоразу все менше і менше.

А він його розігнав. Тепер вже все, як мені здається – точку неповернення пройдено.
Люди на Михайлівській веселі і злі. Це ті ж люди, що були на Майдані, здається, їх стало ще більше. Але з аполітичністю нарешті покінчено. Гасло одне, хоча й на всі лади: “Зека геть!”. Коли його починають скандувати, частина народу кричить “Зеку смерть!”. Кричать “Зека на Йолку”. Молодь, схожа на ліваків, які вчора не пускали на сцену радикально налаштованих правих – сьогодні стоять с плакатами, зміст яких радикальніший за промови націоналістів.
І жодної поганої проплаченої пики.

Не лише овоч, люди теж дозріли

Тим, хто там не був, я все одно пояснити не зможу, але повірте – це реально круто. Нарешті зник отой невловимий і відчутний одночасно дух імітації. З’явилася рішучість. Віруючі, моліться, атеїсти, тримайте кулаки, щоб наші любі політики це все не злили й не забалакали, як вони вміють. Бо рідний і знайомий нам усім заклик про “не піддаватися на провокації” сьогодні теж лунав.

Водії, що проїздять повз Михайлівську, безперервно сигналять на знак підтримки. У віконця їм подають стрічки й листівки. Скандують: “Припаркуйся і виходь!”.

Нарешті знову повно саморобних рукописних плакатів. Люди креативлять, як можуть, і це, і тільки це є справжнім протестом. Це вам не однакові типографські плакати “Рідна Юлечко, з днем народження” в руках у бабусь.

Промовці виступають з пам’ятника Ользі. Озвучка вкрай погана, задні ряди не чують нічого, але все розуміють. Очі горять, кров кипить, всі збираються стояти до ранку. “Україно, вставай! Київ, виходь!”, “Воля або смерть!”, “Зеку третю ходку!”. Втім, конкретних планів дій ще майже нема – кожен пропонує щось своє, і гасел більше, ніж реальних пропозицій. Але, мабуть, на цьому етапі це нормально.

Я теж виступала:

Нарешті церковники поводяться, як їхні попередники у давнину. Священики й ченці з Михайлівського собору вранці сховали втікачів від “Беркуту” і не впустили фашистів у шоломах всередину, а потім надали свою територію під повстанський штаб. Там збирають і роздають їжу і теплі речі. Кияни принесли стільки, скільки не приносили, мабуть, на Помаранчевий Майдан. Дівчата-студентки роздають їжу і одяг. “Потрібна шапочка ось для цієї жінки” – “Давайте жінку сюди, щось підберемо, щоб їй личило”.

Повстала одна (якщо тільки одна) з військових частин. Озброїлись і відмовляються виконувати накази з Києва. Так само вчинили львівські правоохоронці (навмисно не кажу “мєнти”). Єдина обережність, яка зараз доречна – щоб не порвати країну, бо це один із путінських сценаріїв. Більше східняків і мешканців півдня треба тепер на майдани, за будь-яку ціну.

Голова Спілки офіцерів з пам’ятника Ользі закликав завтра усіх офіцерів запасу і відставних офіцерів прийти на мітинг в одностроях. Кликали на допомогу також пожежників з їхньою технікою.

Народ просять не євромайданити більше у своїх містах, а всім їхати до Києва.
На цьому шляху вже є жертви. Якщо не помиляюся, з Тернополя їхав автобус, і трапилась аварія, загинула координатор цієї групи – Леся. Сьогодні на мітингу її пам’ять вшанували хвилиною мовчання. Ця жертва – може виявитись, що не єдина, бо чутки ходять різні – лише додає людям злості.

Цілий світ вже засудив кривавий розгін мирної акції.

Янукович переляканий вусмерть. Зробив офіційну заяву – підлу й мутну, як Мутний союз: “Я засуджую дії, які призвели до силового протистояння та страждань людей”. Це щоб його зрозуміли так, що він засуджує силовий розгін, щоб пристрасті схлинули – так це і подається зараз у ЗМІ. Але ж потім він скаже, що мав на увазі дії опозиції, які спровокували “Беркут”.
Скоро, мабуть, прийде він разом з Азаровим пити чай з мітингувальниками на Михайлівську, як минулого разу приходив на підприємницький майдан. А для простих людей з провінції – це ж круть, з президентом чайку попили! Повірили, розійшлися. Після чого їх почали саджати. Не будемо вестися хоч цього, якщо він прийде. Запасаймось віниками.

Не ведемося на обіцянки влади “розібратися і покарати”. Не приймаємо жодних вибачень. Бо найбільше, що вони зроблять – знімуть якогось начальника міліції (та й те навряд), а потім втиху переведуть на кращу посаду. А вас пересаджають.
Так що самі розберемося і самі покараємо, мало не здасться. Тільки зараз. І негайно. Коли ворог злякався і відступає, його треба добивати. Інакше він оговтається і доб’є нас.

P.S. Завтра збір на 11-у на Михайлівській, а далі, якщо плани не зміняться – всі на 12-у до парку Шевченка. Казали, наче потім і на Майдан. ІМХО, парк Шевченка – це зайве. По-перше, там мало місця, по-друге, там людей легко розділити і розсіяти, по-третє, нащо звільняти під “Беркут” вже захоплений плацдарм поруч із гостинним і поки що відносно безпечним Михайлівським собором.
Також особисто у мене з цим парком погані асоціації – пустопорожня балаканина і тужливі плачі. Зараз такому не місце.

Зйомки на Михайлівській вдень (біля 15:00), зокрема, інтерв’ю з 85-річною учасницею мітингу, яка розповідає, що чекає на Януковича, інтерв’ю з нардепом Ігорем Мірошниченком

Виступ активіста “Чорного Комітету” Богдана Тицького

Грають державний гімн на підході до Михайлівської

Дитяче…

…і недитяче гасло

“Разом – сила!”

Почали виходити в шоломах

В центрі – Андрій Павловський

Роздають їжу і теплі речі.

Хлопці ламають картонні ящики – на підкладки і підноси

Гарна молода пара

Хлопці, побиті вночі “Беркутом”, на території Михайлівського собору

Пишуть таблички з назвами міст та вузів і так шукають своїх

Над натовпом майорів самотній американський прапор. Я вже подумала, що хтось приїхав зі Штатів, щоб підтримати протест.

Але з’ясувалося, що його приніс пан Василь Любарець, відомий активіст Врадіївського руху. Пам’ятаю, який був скандал, які “сенсаційні викриття”, коли з’ясувалося, що у цього на вигляд простого сільського дядька є громадянство США. З яким лайном тоді мішали пана Василя. Оце він сьогодні на мітингу з американським прапором: