З Днем Волонтера!

Якби я згадала поіменно всіх, хто допомагає фронту, довелося б перерахувати чи не половину моїх фейсбучних друзів і підписників, з десятка два позафейсбучних друзів, і все одно когось би забула і хтось би образився 🙂
Та й як можна назвати поіменно усю найкращу, активну частину нашого населення – від бізнесмена, який щомісяця виділяє кругленьку суму на допомогу фронту, ще й колег напружує на “данину”, до бідної старенької бабусі, яка через “фейсбучно грамотну” онучку запитує розміри наших ніг, щоб зв’язати шкарпетки на цілий підрозділ?
Вони мають спільне ім’я – Народ, Люди.

Вітаю вас, мої рідні! Тут у нас дня не минає, щоб кожного з вас не згадували добрим словом. Відкрив банку смачних консервів – і згадав. Сунув замерзлі руки у рукавички – згадав. Сів за кермо відремонтованої машини, увімкнув вночі тепловізор, узявся за зручний обвіс – згадав.
Харчі, одяг, взуття, снаряга, прилади, транспорт, навіть деякі спецбоєприпаси – усе ваше.
І майбутня перемога теж ваша, а потім наша, і нічия більше.
З Днем волонтера, Друзі!