Відвідини Антимайдану (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні інформагенція “Поряд з вами” відвідала Антимайдан у Маріїнці.
Щоб дістатися туди з Майдану, нам довелося подолати два кордони внутрішніх військ, через які навіть журналістам було не так вже й легко пройти. Значно зручніше, як виявилось, діставатись туди від метро “Арсенальна”.

Вони назвали своє зібрання “Майданом єднання”. Головне гасло “Європі – так! Безладу ні!”. У розмові виконуючий обов’язки прес-секретаря підкреслював, що вони теж де-факто Євромайдан, бо вони за Європу. Просто вони за президента і уряд.

Молодий чоловік на ім’я Олександр, який, за його словами, сьогодні допомагає журналістам, розповів нам багато цікавого. Одразу впадало у вічі, що він не критикував Євромайдан і його учасників. Казав лише, що на Майдані люди можуть стояти довго, а сюди приїздять максимум на кілька днів. “Так сложилось, что на Западной Украине немного больших предприятий, а у нас много, и мы не можем не выйти на работу”. З цих слів я зробила висновок, що вони приїздять позмінно, делеговані від великих підприємств.

Яку ідею відстоюють? За словами Олександра – підтримка президента і уряду. Щоб весь світ бачив, що є не тільки Майдан, щоб президент знав, що є люди, на яких він може покластися. “Чтоб мы пришли в Европу цивилизованным путем, без агрессии. Посмотрите вокруг – на стенах ни единой надписи. Недавно мы приходили на Евромайдан – так называемый Евромайдан, потому что мы тоже “евро”, мы за Европу – с подарками, а они с трубами повыходили”. “И нас просто туда не пустили, – додає комендант намету, де живуть люди з Артемівська. – Ми кричали “Схід і Захід разом”, нам кричали “Банду геть!”.

Правильно кричали і ті, й інші. Схід і Захід разом, а банду геть.
І не пустили їх правильно, бо хтозна, що б вони зробили у наметовому містечку. А раптом зайняли б сцену і відмовилися йти звідти? Вигнати силою завжди можна, але це вже масова бійка, і вже не протестувальників з ланцюговими псами режиму (“беркутами”), а протестувальників між собою. Саме так це було б подано владою. А міліція “змушена була б втрутитися, щоб захистити людей”.
Кому треба таке щастя? Не пустити простіше.
Ні, може, на свято Миколая в “антимайданників” були цілком мирні наміри, вони подарували б майданівцям цукерки, поручкалися б з ними, поскандували спільно “Схід і захід разом” і пішли б собі назад у Маріїнку. Може, й так. Але як можна ризикувати Майданом, який люди тримають вже місяць?

Олександр Зінченко, комендант наметового містечка, повідомив, що у містечку одночасно проживають 5-6 тисяч людей.

Ви ж знаєте, що я не писатиму неправди з ідейних міркувань. Тому й кажу: у них там чисто. Не менш чисто, ніж на Євромайдані. Спеціальні дядьки в помаранчевих жилетах регулярно все прибирають.
Жодного п’яного чи агресивного неадеквата нами помічено не було.

Під вечір, коли ми з’явилися у таборі, мітингувальники організованими колонами вже розходилися на нічліг (переважна більшість антимайданівців ночує не в таборі). Їм немає потреби посилено охороняти табір – це за них роблять внутрішні війська. Переважна більшість рядових мітингувальників відверталася від камер, затуляла обличчя, поверталися спиною. Втім, були й люди, які привітно махали у наші камери.

Хлопці ж, які працюють у наметовому містечку, зокрема, в охороні, не мали нічого проти того, що їх фотографують, і взагалі, поводились дуже коректно.

Зараз розкажу вам найважливіше, певно: чим Антимайдан відрізняється від Майдану.
Зараз усі подумали: тим, що там стоять за гроші, а там не за гроші. Але я не про це хотіла сказати. По-перше, я не впевнена, що працівники заводів отримують гроші так само, як звичні нам платні прапороносці, чи “тітушки”, чи працівники табору. В мене склалося враження, що їх просто присилають їхні підприємства на кілька днів, як за часів Совку посилали робітників та інженерів у колгосп на буряки. І платять їм за це, мабуть, звичайну зарплату – тобто, стільки ж, скільки б вони заробили за ці дні на своїх підприємствах. Може, трошки доплачують зверх. А може, й ні.

По-друге, кому, як і скільки платять грошей, я не бачила. Тому й казатиму не про це, а про те, що видно одразу.

На перший погляд, все майже те саме – великі військові намети, бочки з вогнем, сцена, екран (на екрані, до речі, майже весь час крутили відео подій на Банковій 1 грудня, лякаючи людей “фашистською загрозою” і громадянською війною). Люди гріються біля бочок, спілкуються про щось. Але одна відмінність просто разюча.

На Антимайдані ВЗАГАЛІ НЕМА (або майже нема) НАРОДНОГО КРЕАТИВУ – смішних і не дуже малюнків і віршів, якихось гасел, саморобних плакатиків, карикатур, написів. Вони пишаються тим, що вони європейці і тому не обмалювали жоден будинок. Але ж, намалювати картинки чи гасла і повісити їх на свої намети і дерева – це ніхто б не назвав вандалізмом. Але цього немає. Навіть таблички з назвами міст, орієнтуючись на які, збираються люди – теж “готові”, а не саморобні.

Майданівці дуже люблять, коли їх фотографують, самі забігають у кадр, часто з власноручним креативом, і просять потім прислати фото. Вони пишаються тим, у чому беруть участь. А тут – не скажу, що соромляться, не знаю, що там в людей на душі, але поводяться приблизно так, як ті радянські робітники і службовці у колгоспах. Ті теж по вечорах грілися біля вогню. І навіть пісні співали.

Ще одна відмінність – уніфікованість. Всі намети однакові, бочки з вогнем – мало не на однаковій відстані одна від одної. Майдан живий, він будувався, як будувався, у ньому купа закапелків, є навіть вбудовані в барикади блиндажі. Це трохи такий Шанхай, у гарному розумінні, бо це все будували окремі люди, і будували для себе, прикрашаючи згідно своїх смаків і здібностей. А на Антимайдані – схоже що за пересічних учасників все організували і все вирішили інші люди.

Висновок: не треба з цих людей – учасників Антимайдану – поголівно робити “тітушок” чи якихось монстрів. Вони просто ще трохи радянські люди.
Вони – та частина нашого суспільства, яка, якщо не створювати їй нестерпних умов життя, буде мирно працювати і взагалі не цікавитись політикою. І клопотів майбутній новій владі вони створять, ось побачите, значно менше, ніж ті, що зараз стоять на Майдані.

Кордон на Інститутській

Ще один кордон. Зверніть увагу: піротехнічна машина. Щось десь підривати зібралися?

За цими щитами сидять або дрімають ВВшники

Ненавмисно розбудили ВВшника

Проходимо кордон за допомогою акредитацій у ВР

За кордоном. Міліцейським. Порожня вулиця перед ВР

Ворота пропустили мікроавтобус і зачиняються

Сцена

Люди збираються у колони, щоб іти на ночівлю

Відвертаються від камер

Втім, не всі відвертаються

Проти біометричних паспортів – ну, далі ви зрозуміли

Польові кухні

За словами старшого цього намету, у ньому живуть 46 людей із Артемівська. Вони перебувають в парку вже 4 доби, у них є все, що потрібно, сьогодні, наприклад, ходили у місто до лазні.

Всередині намету

Два Олександри – прес-секретар і старший артемівського намету

Правила пожежної та санітарної безпеки і таке інше

Швидка

А це всередині штабного намету, він же прес-центр. Ісус і Віктор

Вони теж за Європу. Прапору РФ помічено не було

Охорона центральної частини наметового містечка

Апокаліптичні картинки штурму фашистами Банкової на екрані

Прибиральники

Медпункт

Біотуалети

Люди перед сценою