Невиголошене останнє слово політв’язня Ігоря Мосійчука

25 грудня в Києво-Святошинському районному суді Київської області закінчилося слухання справи так званих “васильківських псевдотерористів”. Власне, на цьому засіданні з останнім словом виступили підсудні Сергій Бевз та Володимир Шпара. Третій підсудний – Ігор Мосійчук видалений з залу судових засідань, зокрема, за спів державного Гімну України, був позбавлений свого законного права на останнє слово. Напередодні судового засідання Ігор все ж таки сподівався, що переможе здоровий глузд і йому дозволять виголосити останнє слово.

Шановні журналісти! Ігор Мосійчук – політв’язень у справі так званих “васильківських псевдотерористів”, депутат Васильківської міської ради, Голова постійної депутатської комісії з питань депутатської етики, регламенту, законності та правопорядку, контролю за виконанням рішень міської ради, Головний редактор газети “Вечірній Васильків”. У зв’язку з тим, що суд позбавив Мосійчука права на останнє слово в суді, просимо Вас проявити солідарність з політв’язнем та Вашим колегою і оприлюднити у своїх засобах масової інформації цей текст, переданий Ігорем з-за грат.

***

Я не буду акцентувати увагу на всіх тих порушеннях КПК, які були допущені під час досудового слідства у цій кримінальній справі, про це багато було сказано моїми захисниками, побратимами по ув’язненню та їхніми представниками у суді, я не буду повторювати всі факти фальсифікації кримінальної справи супроти мене, Сергія Бевза та Володимира Шпари.

Я хочу сказати лише наступне. Зараз, в цьому суді, відбувається розправа над українськими патріотами, націоналістами, яких злочинна система намагається зламати ось уже два роки і 4 місяці. Хочу вголос на всю країну заявити, що не шкодую за жодним вчинком, за жодною дією, яку зробив. Всі дії протягом мого життя були направлені лише на боротьбу за побудову Великої та Могутньої Української Держави, в якій би панувала соціальна та національна справедливість. У цьому судовому залі зараз судять не нас, а цілу ідеологію українського націоналізму. Тут намагаються оголосити злочинними праці ідеолога української державності Миколи Міхновського та автора одного з проектів Української Конституції Миколи Сціборського. Абсолютно антинаукова і упереджена експертиза писемного мовлення, яка є одним зі стовпів обвинувачення, виконана експертом, яка не володіє українською мовою та має комуністичні погляди, інша експертиза не просто сфальшована, вона взагалі не проводилася, і жодна людина, окрім експерта СБУ Устименка, ніколи в очі не бачила так званого саморобного вибухового пристрою, на наявності якого спирається обвинувачення і який вони вважають речовим доказом. Його не бачили ані понятті, ані слідчі, ані захисники, ані підсудні, ані суд. І знищили його ті, хто фальшував нашу справу.

Зараз, на підставі цих недолугих та недоведених звинувачень, представник обвинувачення прокурор Костянтин Кулаківський просить суд засудити мене до дев’яти з половиною років ув’язнення.
Я хочу, щоб суд і вся країна знали, що такий термін ув’язнення для мене вимагають не за якийсь міфічний тероризм, а тим більше – зберігання підкинутих до мого помешкання набоїв.
Цей термін – це помста, помста за те, що за моїм депутатським запитом у п’яти працівників прокуратури було відібрано незаконно отримане ними житло, квартири в новозбудованому будинку, це помста мені та моїм побратимам за закриття у Василькові всіх підпільних казино, які кришувалися правоохоронними органами, і які знову розпочали свою роботу на наступний день після нашого арешту.
Це помста за нашу участь у податковому Майдані, це помста за те, що ми наважилися називати біле – білим, а чорне – чорним. Дана справа є виключним прикладом вибіркового правосуддя. Вона повністю політично вмотивована, як би комусь не хотілося уникнути цих визначень.

Я не маю жодних ілюзій щодо українського правосуддя та системи в цілому. У той час, як ґвалтівники в міліцейській формі вільно розгулюють вулицями українських міст, їхні колеги фальсифікують кримінальні справи проти українських патріотів. Прошу суд врахувати, що я визнаю вину! Так, я винен! Винен в тому, що люблю Україну понад усе! Винен в тому, що не сприймаю несправедливості як явища. Винен в тому, що народився українцем.

Я не можу просити суд виправдати мене, адже сам цей процес є ганьбою українського правосуддя. Нам відомі прізвища, посади і звання всіх замовників, виконавців та безпосередніх фальсифікаторів цієї кримінальної справи. Вірю, що рано чи пізно вони постануть перед судом. Більше того, всі вони мають пам’ятати, що на них ще очікує Суд Божий. Той суд, в якому суддю підкупити неможливо.

Єдиним доказом, який ці фальсифікатори використовують проти мене, Сергія Бевза та Володимира Шпари, є покази свідка Олександра Крикунова. Цей свідок знаходиться під шаленим тиском СБУ. На нього відкрито кримінальне провадження за зберігання зброї та СБУ достеменно відомо, що Крикунов Олександр Володимирович з 2003 по 2011 рік очолював організоване злочинне угрупування, до складу якого входив його син Дмитро. Протягом всіх цих років Крикунов та його подільники займалися так званою “обналічкою”, тобто допомагали і безпосередньо здійснювали розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Я особисто бачив, як Крикунов в день конвертував по декілька мільйонів гривень, передаючи їх посередникам корумпованих чиновників. Розкрадання бюджетних коштів, яким займався Крикунов, було давно відоме працівникам СБУ, тим більше, що суб’єкти підприємницької діяльності, контрольовані Крикуновим, конвертували кошти, вкрадені з бюджету ЄВРО-2012, а саме з будівництва стадіону “АРЕНА-Львів”.

Ще раз наголошую, що про всі ці злочинні дії Крикунова було відомо працівникам СБУ. Я не виключаю, що саме вони і покривали Крикунова в його злочинній фінансовій діяльності. Окрім цього, я хочу повідомити суду, що мені відомо про причетність Крикунова О. В. до фальшування виборів до Верховної Ради України на 94 виборчому окрузі як в 2012 році, коли результати виборів не змогло встановити ЦВК, так і до підкупу виборців в грудні 2013 року. Тому свідчення Крикунова, який знаходився і знаходиться в орбіті фінансових інтересів деяких офіцерів СБУ, не варті ламаної гривні. Якби йому сказали, то він би свідчив і про вбивства президента Кеннеді, і про отруєння президента Ющенка і про те, як космічні кораблі “бороздят” простір сусідніх галактик.

Я не хочу виправдовуватися, тим більше, повторюся, не маю жодних ілюзій. Вступаючи в борню зі злочинною системою, я знав, на що іду. Але навіть у страшному сні я не міг уявити, що моя країна повернеться до сумних традицій 1937-ого року, коли фальшується кримінальні справи проти політичних опонентів, коли на вулицях до напівсмерті б’ють журналістів, коли купка чужинців і запроданців грабує і знищує мій народ. Мене і моїх побратимів судять за політичні переконання, за нашу принципову життєву позицію. Ми стійко сприймемо будь-який вирок, адже винесений він буде не іменем України, а за вказівкою банди, яка є ворогом моєї Нації, мого народу, моєї України. Слава Україні!

http://sna.in.ua/archives/21257