Оптимізму псто

Знаєте, незважаючи на війну, негаразди з економікою і не зовсім тих (або зовсім не тих) людей при владі – наша країна потихеньку рухається у правильному напрямку.

Є один ненауковий, але безвідмовний критерій, за яким це видно.
У наших умовах такі речі вимірюються не стільки економічними чинниками, не стільки прийняттям і загальним дотриманням якихось правильних законів – скільки поступовим “олюдиненням” суспільства. Зменшенням хамства у побуті, в магазинах і громадському транспорті – а його таки стає менше. Збільшенням кількості ситуацій, коли незнайомі люди йдуть один одному назустріч, і так далі.

Взяти, приміром, одну з найбільш одіозних соціально-професійних категорій – ментів-ДАІшників. Їх не люблять, про них розповідають анекдоти (“подарували колезі на 40-річчя знак “40”) – не просто так, ясна річ, розповідають.

Але ось нещодавно мені довелося удвох з побратимом проїхати у справах фактично дві області. Там, де дороги були нормальні, за кермом була я, а де вкриті кригою – мій товариш, досвідчений водій. І ось цей товариш примудрився забути водійські права. В кишені брудної куртки, яка залишилась на передку.
І двічі, коли він був за кермом, нас на блоках зупиняли ДАІшники. Водій без прав – серйозне порушення. Обладнання, щоб пробити його права через електронну базу, у них відсутнє.
Виходимо ми з машини, вони на нас дивляться – ми тверезі, адекватні, ввічливі, очицями не бігаємо, нічого забороненого не веземо. Ми навіть не сказали, що права залишились на передку – Юра просто поляскав себе по кишенях: “От, блін, удома забув”.

Коротше, за законом мєнти могли б створити нам проблеми. Вони мали на це право – але не стали цього робити, причому двічі за одну поїздку.
Просто побажали щасливої дороги і порадили не забувати більше права.

Більшість людей радіють, коли дотримується закон. Але показник успішного суспільства – по-нашому, а не по-західному – людяність. Чим більше її буде – тим скоріше тут настане наша, українська Європа. А стару Європу до того часу, скоріше за все, виріже ІДІЛ 🙂