Цьогорічний марш на честь Бандери пройшов на славу. Народу – десь біля 10 тисяч. Смолоскипів на всіх не вистачило, задня частина колони йшла без них. Все ті ж щорічні гасла, але хода – навколо революційного Майдану: Михайлівською від готеля “Козацький” вгору, далі Володимирською повз парк Шевченка і вниз вулицею Толстого на Хрещатик, до КМДА, під якою відбувся мітинг. На сам Майдан не заходили – чи то щоб пожежу випадково не влаштувати, чи то щоб не налякати когось з опозиціонерів смолоскипами.

Цілу добу перед смолоскипною ходою киянам, і мені зокрема, надходили СМСки такого змісту: “Кияни! Не допустимо фашистської смолоскипної ходи. Збір 1 січня о 17:00 на Михайлівській площі”. Це щось новеньке, подумала я, бо усі минулі роки ніхто навіть не робив вигляд, що намагається перешкодити смолоскипній ході 1 січня, бо в такий день людей безідейних не зорганізуєш ні за які гроші. Навіть менти ховалися.
Я трохи непокоїлась, чи не нападе під виглядом киян на колону перевдягнений “Беркут”. Але коли народу десять тисяч – з ним і у спецобладунках нічого не зробиш, а без – тим більше.
В результаті все пройшло мирно, ні “Беркуту”, ні “тітушок” не було, а “киян” зібралося аж дві особи – чоловік і жінка. Вони тримали якийсь плакат і кричали: “Свобода провокаторы! Они раскалывают Майдан!”. Їхній плакат миттєво відібрали і порвали свободівські хлопці, ще й так якісно, що не розбереш, що на ньому було написано. Трохи склавши докупи уривки, більше вгадала, ніж прочитала: “Розпалюйте багаття революції, а не полум’я ворожнечі”.
Також наш кореспондент бачив, як в кінці колони на Михайлівський хтось жбурнув у людей пляшку. Не влучив. Здається, закінчилося нічим, хоча за таке, на відміну від плакатиків, взагалі-то, треба товкти пику. Бо ця пляшка запросто могла прилетіти в голову якійсь бабусі.

Далі, як завжди, все було урочисто й святково. “Слава Україні! Героям слава!”, “Бандера, Шухевич – наші герої! Вони воювали за нас із тобою!”, “ОУН-УПА – державне визнання!”. Було багато петард та інших “бахкалок”. Я традиційно знімала повний прохід колони на Володимирській. Шкода, що на той момент у деяких вже почали згасати смолоскипи.
UPD. Подивилася на ютубі, як закидали димовуху у двері “Прем’єр паласу”. У самому факті кидання димовухи нема нічого страшного, це не підпал і не обстріл. Цікаво інше – чому саме “Прем’єр палас”. Хтось знає, кому він належить?

ДВА ВІДЕО ПОВНОГО ПРОХОДУ КОЛОНИ, ДЕ ВИДНО ВСЮ ЇЇ ДОВЖИНУ:

По закінченні ходи під КМДА відбувся молебень. Лідери “Свободи”, КУНу, козацьких організацій виступили з промовами.

Олег Тягнибок почав свій виступ, цитуючи Степана Бандеру: “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний”. Після 15-мільярдного кредиту Україні ця цитата виглядає як ніколи актуальною.

Тягнибок казав, що без Бандери не було б і сьогоднішнього Майдану – українського за духом.
Ще казав, що в історії України були три великі постаті, прізвищами яких стали називати цілу націю: спочатку українців називали мазепинцями, далі петлюрівцями, потім бандерівцями, і це таки чогось варте.

Бандера вмів жертвувати, і Бандера не боявся брати на себе відповідальність – те, чого так бракує деяким сучасним політикам. Так, він не побоявся взяти відповідальність і віддати наказ Миколі Лемику вчинити атентат на радянського посла Майлова – акт помсти за Голодомор. І взяв на себе відповідальність, коли віддав наказ знищити польського міністра Пєрацького. І коли віддавав наказ про створення УПА, яка боролася аж до 60-х років.

Народний депутат Ігор Мірошниченко дуже вдало сказав: “1 січня – це той день, коли все світле, чесне і горде тим, що воно є українським, виходить на вулиці і святкує. І те, що є антиукраїнським, заливає сливу і лежить мордою в салаті”.

Певно, колись ці смолоскипні марші на 1 січня стануть загальнонаціональним святом.

НАРІЗКА ВІДЕО З ХОДИ І МІТИНГУ (5,5 хвилин):