Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » Про майбутнє Майдану

Про майбутнє Майдану

Не виключаю: з часом ми дізнаємось, що 1 грудня, коли вусмерть перелякана хамовлада була готова впасти сама собою, як той трачений часом істукан Леніна, розбитися на дрібні кавалочки і розповзтися по кишенях на сувеніри – що того самого дня лідери опозиції зажадали від представників західних держав гарантій, що ті визнають їх і підтримають у разі рішучих дій.
Цих гарантій вони не отримали. Бо забагато хотіли.
Не можуть західні дипломати брати на себе таку відповідальність. Права такого не мають. У них, врешті-решт, робота така: закликати усіх до миру, злагоди і порозуміння.
Тому з ними треба інакше: самим наводити у себе в державі порядок, після чого оголошувати себе друзями Заходу. І нікуди вони не дінуться – визнають, ще й аплодуватимуть і казатимуть, які ж ви молодці.

Натомість на них дуже багато озиралися. В результаті Майдан стоїть уже півтора місяці, але має лише два беззастережні досягнення: повалення бесарабського Леніна і створення в центрі Києва “території, умовно вільної від ментів”. (Кажу “умовно”, тому що час від часу вони таки потрапляють у периметр). Звільнення із СІЗО кількох невинних людей я великим досягненням не вважаю. Революція має, передусім, звільняти “винних” – своїх людей, постраждалих за боротьбу з владою. Натомість досі навіть не всі невинні звільнені. У СІЗО Дзиндзя і Притуленко. Сидять по тюрмах або продовжують ходити на суди усі переслідувані владою з домайданівських часів. Віталій Запорожець, врешті-решт, досі в тюрмі. Хороша революція.
Решту вимог мітингувальників влада навіть не збирається виконувати.

Майдан продовжує стояти, а влада вже, не маючи сил проявити терпіння, створює його учасникам усі можливі проблеми: побиття активістів, підпали машин, забирання прав у водіїв, недопуск техніки, вимикання світла, пошуки бімби, щоденні як не “згвалтування”, то “пограбування” і просто дивні неадеквати у периметрі. Що ж буде, якщо Майдану не стане?

Тільки ледачі ще не казали про те, що якщо Майдан стоятиме занадто довго без серйозного діла, він деградує і маргіналізується, після чого або розійдеться сам, або буде розігнаний. Я більше скажу: навіть якщо не деградує. На сьогодні хамовлада привчилася просто ігнорувати Січ у центрі Києва. Завтра вона навчиться отримувати з неї економічну вигоду. Якщо Майдан простоїть ще деякий час, Янукович почне демонструвати його Заходу як доказ власної демократичності і толерантності. От у вас у центрі Берліну стоїть Майдан? А в Парижі? А в Вашингтоні? А в мене – стоїть. В Україні кожен може безперешкодно жити в наметі на центральній площі столиці, висловлюючи тим самим свою думку. І я їх не розганяю, я найдемократичніший правитель у світі. Тож поможіть мені матеріально.

За деякий час, звісно, протестувальники все одно опиняться на нарах. І тоді пізно буде щось робити. Нерозгон Майдану зараз значно небезпечніший од розгону.

Західні демократії вже дійшли до того, що сказали нам прямим текстом: ще один силовий розгін мирних мітингувальників – і ми застосуємо проти влади санкції. Здається, вони ще ніколи й нікому не казали настільки прямо.
Вони майже прямим текстом кажуть нам: зробіть нарешті так, щоб вас спробували розігнати. Лише тоді будуть санкції. У ПР станеться бунт проти Януковича, розколеться більшість, сформується інша більшість, відновлять конституцію, головним стане прем’єр. Я, взагалі-то, за сильну президентську владу. Але ж цим президентом має бути не Янукович. Усунемо його від влади, а далі знову можна буде щось міняти. Потім буде підписано угоду про асоціацію, яка потрібна не для того, щоб йти у Європу, а для того, щоб йти від Росії. Далі ми вимагатимем від нової влади виконання решти вимог, зокрема, звільнення усіх політв’язнів. Це такий, ще найбільш спокійний і вигідний для всіх варіант розвитку подій.

Майдан звикли порівнювати з Січчю. А Січ здавна була не лише місцем, де козаки жили і готувалися до походів – вона була територією волі, куди міг втекти кріпак і його звідти вже пану не видавали. Так само Майдан має стати місцем, де можна буде переховуватися активісту, якого шукають за страшний злочин – обмалювання хамовладського паркану чи, страшно подумати, сніжок, зліплений і кинутий з метою реалізації злочинного умислу, з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства. Звідки усім, хто схоче накласти на нього пазурі, закрити в СІЗО і нести потім в судах вищезгадану маячню, покажуть велику смачну дулю.

Коли я їздила з Автомайданом у Межигір’я, бачила дві чи три автівки в колоні, у яких були заклеєні номери. Це абсолютно незаконно, за це в нормальних умовах відбирають права і правильно роблять. Але ми маємо справу з бандитами, які за участь у мирному пікеті позбавляють водіїв прав, щоб вони більше не їздили у Межигір’я. Тому їздити варто тільки великими колонами і лише усім із заклеєними номерами.

Зрозумійте, я зовсім не закликаю до якихось ризикованих дій. Я закликаю до розумних, виважених дій, до тверезих розрахунків. Ризикуємо ми всі якраз зараз – чим менше діємо, тим більше ризикуємо. Вас лякають тим, що посадять за перекритий Хрещатик і захоплені адмінбудівлі? Але ж ви досі не сидите лише тому, що їх захопили. Он Тимошенко нічого не захоплювала і не перекривала, і де вона зараз?

Отже, треба, використовуючи Майдан як плацдарм, зробити життя хамовлади нестерпним. Треба щодня ненасильницькими методами дошкуляти їй всім, чим можна – поки вона не розпсихується і не спробує розігнати Майдан.
Незалежно від результатів спроби протягом доби збереться новий Майдан з трохи іншими настроями.
І якщо після цього не буде негайних санкцій і швидких політичних змін – теж непогано. Значить, і в опозиції, і в народу розв’язані руки.

Filed under: Статті · Tags: ,



Залишити відповідь

*

Статті