ПОВСТАННЯ 19.01.2014. ПЕРШІ КРОКИ (ФОТО)

Маю зараз написати звіт про бої у Києві, що тривають вже другу добу. Як про це писати після важкої ночі, взагалі не дуже розумію, тому що я такого ще ніколи не бачила.
На Банкову 1 грудня я ж не потрапила, але наскільки зрозуміла, ніякого порівняння з Банковою. Там було побиття, тут – повстання.

Спробую по порядку, що пам’ятаю. Отже, йду на віче, маючи намір одразу ж пробиватися крізь натовп ближче до Інститутської барикади, вважаючи, що якщо щось почнеться – то в урядовому кварталі, і я потім не проштовхаюсь.
Однак все ж таки заходжу до прес-центру – взяти свіжу перепустку, щоб потім не мати проблем з доступом до цікавих місць і охороною. Там бачу колег, які чекають, щоб їх провели на дах будинку профспілок.

За нами приходять. Групами піднімаємось ліфтом на верхній поверх, поки не збираємось там усі. Із дверей під вивіскою “Національний депозитарій” висувається якийсь ненормальний і без жодного приводу починає нам хамити, обзиває “ср… пресою, яка зовсім розпустилася”, погрожує, що нас знімають і всі побачать, як преса себе поводить (преса при цьому просто стоїть мовчки). Хвилин через п’ять такого обзивання один з фотокорів не витримує: “За ср… пресу зараз отримаєш”. Той зникає за дверима, тільки його й бачили 🙂 Всі хами здебільшого такі. Шановні наші нерішучі лідери, візьміть це на замітку.

Відзнялися з даху. Фото і враження тут: http://bilozerska.livejournal.com/800658.html
Йду до Інститутської барикади через коридор, спеціально зроблений самообороною для проходу людей. Дорогою знімаю “екстремістів” у друшляках, каструлях, “великих шапках” і просто паперових ковпаках з написом “Каска”.

Намагаюся слухати виступи лідерів, але чую більше натовп, який завівся і скандує “Ді-я-ти!”. Коли Кличко почав казати, що вони десь там завтра зберуться і щось таке вирішать, почався свист. Яценюка і Тягнибока зустріли не краще. Особливо після виступу лідера Автомайдану Булатова про те, що нам потрібен один лідер.

Я вперше чула, як закрикують і засвистують Тягнибока. Зазвичай його прихильники скандують “Тягнибок!”, а решта просто мовчать. Сьогодні ж мало хто мовчав. “Лі-де-ра!”, – скандували люди. “Ді-я-ти! Сьо-год-ні!”, – безперервно лунало з натовпу.

Йду на Банкову. Там все спокійно. Невелика група людей перед кордонами. Міліцейські паркани прикрашені дитячими іграшками і підгузниками (жінки перед тим проводили акцію). Весь час люди підходять, відходять, телефонують, питають, ніхто не знає, що буде, всі розгублені.

Тут мій колега читає у Фейсбуці, що Автомайдан їде блокувати Верховну Раду, і з ним йдуть сотні на чолі з Парубієм, щоб захистити людей від озвірілого “Беркуту” – так і було написано. Ми швидко зрозуміли, що до чого, і побігли до Верховної Ради.
Пройти туди було практично неможливо. Весь урядовий квартал блокований ВВшниками, беркутами і технікою, не пропускають нікого, в тому числі журналістів. Ми дали крюк, дійшли майже до “Арсенальної” і переконалися, що підійти до Ради не можемо – блоковано все. Тут приходить звістка, що на Європейській щось починається – “автомайданівці” стоять перед кордоном і назріває бійка. А ми, троє журналістів ІА “Поряд з вами”, не можемо туди потрапити.

Дмитро знаходить рішення – ми обходимо силовиків “городами”, далі нас трошки підвозить перша зустрічна машина.

(Фото мирного Майдану та Банкової і все до цього моменту – тут: http://bilozerska.livejournal.com/800903.html)

Над Європейською дряпаємось на парапети, знімаємо загальний план – натовп майданівців перед кордоном з кількох автобусів і кількох машин спецпризначення (тут мені вже дорікали, що я називаю їх військовою технікою). Стоять ВВ зі щитами, за ними, ясна річ, ховається “Беркут”.

Одна з сотень шикується і починає обходити стадіон. Деякий час стоять на місці, потім повертаються назад. Чую: “Розвідка доповіла, що на тій вулиці мусорів нема. Будемо пробиватися на Грушевського”. І пішла жара.

Спочатку побили вікна у міліцейському автобусі, перед тим попросивши злізти звідти усіх журналістів. З’вився приведений одними гарними хлопцями Кличко, але він почав переконувати народ заспокоїтись. Йому кричали: “Тітушка!”, “Провокатор!”, а також відому російську футбольну кричалку “А ну-ка, давай-ка, у…вай отсюда”. Облили його з вогнегасника, здається, навіть трохи потовкли. Втім, момент застосування вогнегасника я не бачила, можливо, Кличко потрапив під нього випадково. Так чи інакше, він був увесь в білому.

Кличко кричав: “Хочете бити – ідіть, бийте мене!”. Мало не собою захищав ВВшників від розлючених повстанців. У ВВшників полетіли каменюки. Вони накрилися щитами, “зробивши “черепаху”. Дяка Юлі Смірновій за це фото:

Фото Юлі Смірнової

Кордон внизу Грушевського. Зараз усі ці машини добу як спалені повстанцями

Одна з сотень вирушила була в обхід стадіону. Але швидко зупинилися.

Патріотичні пісні для сотні

Повернулися до стадіону “Динамо”

Людей підтягнулося вже чималенько

Медик-волонтер перед кордоном ВВшників

Ну, поїхали.

Цей же момент, відзнятий фотокором Рейтерс, на якому я потрапила в кадр

ВВшники накрилися “черепахою”

“Черепасі” дали нюхнути диму

Отут Кличко вже облитий з вогнегасника

Вид з даху ментівського автобусу… на натовп

…і на те, що за кордоном. За ВВ ховається “Беркут”

Народний депутат Леся Оробець перед “черепахою”. Дуже скоро її та її помічників поб’ють “беркути”

Після цього кадру усіх з автобусу попросили злізти. Повстанці будуть його розхитувати

Розхитують, але перевернути не вдалося

Один з перших “димів” у бік натовпу

Кличко

“Дими” повертають назад

Почалося!

Далі буде…