Майдан. Вечір 16.01.2014 (ФОТО)

Побула кілька годин на Майдані і йду знову на нічне чергування.
Те, що я на Майдані побачила, називається словом “ганьбище”.
Людей мало – а після такого мали б бути тисячі. (“Кияни!!! Ви нормальні???!!” – написав на своїй сторінці у Фейсбук отець Костянтин Холодов). Ті, що є, розгублені і не знають, що робити.

Зі сцени виступили лідери опозиції (причому те, що казав Тягнибок, не дуже збігалося з тим, що казав більш поміркований Яценюк), після чого знову були колядки і танці. Танці у мороз – річ, взагалі-то, необхідна, але не такі мають бути танці.
Народ під сценою вимагав, щоб дали слово Степану Хмарі. Йому не дали – вже не вперше. Принаймні, щоб не збрехати – не давали не менше двох годин, а далі я звідти пішла. Народ при цьому відволікали, як немовля брязкальцем – “Степан готується до виступу, а ми поки що послухаємо одну колядку”. Після трьох колядок люди знову починають кричати “Слово Хмарі!”. “Люди, не хвилюйтеся, Хмара п’є чай, він велів передати – це його слова, що ви, у синій шапці, провокатор”.

Я так розумію, що виступ Хмари блокувався через те, що він міг сказати щось радикальне або облаяти когось із лідерів опозиції. Так так і скажіть, поважайте людей. І потім, Хмара що – божевільний, з ним не можна домовитись, щоб він не казав якихось речей, які можуть нашкодити? По-третє, після того, що сьогодні сталося – хіба можуть якось нашкодити слова одного старого, ще й не просто старого, а людини з такою долею, Героя України?
Коротше, я можу чогось не знати, але зі сторони це все виглядало ой як негарно.

Більшу частину часу провела з Автомайданом, усі не знали, що робити далі. Чекали Пояркова. Він приїхав, розповів, як відбувався суд, коли у нього забирали права. Капітан ДАІ нічого не пам’ятав і фактично свідчив на користь Пояркова, а Яворівський взагалі сказав, що то він був за кермом. Суддя ні на що не зважив.
Поярков сказав, що він зараз, поки нову ситуацію не проаналізовано, не готовий закликати народ до активних рішучих дій, тому що у більшості автомайданівців, на відміну від нього, немає купи друзів, які будуть їх возити, і заможних та впливових приятелів, які “грітимуть” їх у в’язниці. Власна думка Пояркова – не розходитись, вивчати ситуацію і чекати, поки все стане зрозуміло.

Що ж, чесно сказав.
На Майдані тим часом тривали танці. В Інтернеті продовжували з’являтись повідомлення про можливість штурму цієї ночі.
Йду на нічне чергування.

P.S. Найбільш імпонуюча мені позиція на сьогодні – у Юрія Луценка:
http://blogs.pravda.com.ua/authors/lucenko/52d83044cd333/
Мої респекти Віталійовичу.