Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті » Криваві зачистки

Криваві зачистки

Регулярно читаю на ворожих сайтах про звірства ЗСУ та інших силовиків стосовно мирних мешканців на території, контрольованій Україною. Паралельна реальність. Я проти того, що зазвичай називають звірствами, але я за ефективну боротьбу з ворожою агентурою. А вона практично не ведеться, і не з вини конкретних силовиків, бо вони зв’язані по руках і ногах.

Кілька разів за війну, коли не вистачало людей, нас залучали до невійськових операцій – таких як патрулювання вулиць і перевірка документів. Крайній раз брала в тому участь ще минулого року. Ось як усе відбувалося. Дуже багато силовиків зайшли у прифронтове місто, яке часто обстрілюється ворогом, і перевіряли в людей документи. Причому лише у тих, що перебували у громадських місцях або на власних подвір’ях. Зайти в дім без дозволу господарів не можна, бо нема повноважень. Якщо зайдеш, а в домі нічого незаконного немає, проблем буде – мамо, не горюй.
Якщо у людини в паспорті місцева прописка, питань до неї більше немає. Навіть якщо її сусід повідомив, що вона ворожий корегувальник. Бо спробуй ще це доведи, а смороду буде!..

Підходимо до великого будинку, заможного за місцевими мірками, про який була наводка від сусідів, що там мешкає родина бойовиків. З воріт виходить мужик, побачивши нас, притьмом втікає всередину. Ага… Кличемо хлопця з ПК, автоматники займають позиції – Голівуд відпочиває, бо хтозна, що у тому будинку…
На подвір’я не заходимо, кличемо господарів. Виходить жінка середнього віку. Тримається спокійно, впевнено.
– Здравствуйте, можно ваши документы?… Как тут у вас, часто прилетает?
– Прилетает… Вчера у меня на втором этаже все книги с полок попадали.
Вона – власниця будинку, той мужик, що втікав – її найманий працівник. Документи в порядку, обоє місцеві.
– Кто-нибудь еще прописан в доме?
– Муж и сын.
– Где они сейчас?
– В длительной командировке.

Дивиться нам в очі зухвало, мало не сміється. Ми розуміємо, що то за «відрядження», і вона знає, що ми все розуміємо. А зробити не можемо НІЧОГО. Навіть у дім увійти без її згоди – не можемо.
Досі пам’ятаю, як прикро усе це було. Так, за законом за дії чоловіка й сина вона відповідати не може. Але при такій ситуації спробуйте мене переконати, що вона ОСОБИСТО не є пособницею. Перевірка її житла і контактів могла б довести це, але… А раптом вона обережна і нічого «такого» вдома не тримає? Тоді проблеми будуть зовсім не в неї, а проблем не хоче ніхто…

– Ну, до свиданья. Желаем, чтоб война скорее закончилась и книги больше не падали, – бо треба ж з місцевими бути ввічливими…

Через невеликий проміжок часу у тому містечку загинули українські військовослужбовці – не від руки ворога, а з власної необережності, бо порушили техніку безпеки. На ворожих сайтах з’явилося повідомлення, що їх ліквідували місцеві партизани – у помсту за криваві зачистки, що регулярно проводяться в місті…

Filed under: Статті



2 коментарі "Криваві зачистки"

  1. Так, ця війна владою ведеться за правилами “Операції ЬІ”, де завбази і “грабителі” перебувають у змові, а доброволець Шурік з волонтеркою бабулєю Божий Одуванчик, реквізованим автомобілем, тягнуть злодіїв десь за обрій, до відповідальності.
    ————————-
    Місцеві. Зауважте, скільки зроблено, щоб місцеві, зібрані в кулак, воювали лише з того боку. На цій тезі побудовано всю ідеологію захоплення, яка залишається без великих змін досі у вжитку московських пропагандистів. Натомість українські формування місцевих – знищені і розпорошені, вибачте за каламбур. Наче їх нема і не було. Бо місцеві українці злі на колаборантів, як чорти, я це знаю. Місцеві знають своїх колаборантів змалечку, як облуплених, знають, як куплені машини і цегла на Баскервіль – Холл, кому прислужували, за скільки продалися, з ким п’ють самогонку, кому звітуються. Тому я не можу сприймати оцю схему, де закон забезпечує недоторканність колаборантів, і, одночасно, вразливість патріотів, як випадковість.
    ————————–
    Я, і не я один, завжди вважав, що мають місце злочинні наміри. Результат? З того боку воюють “наши рєбята”, це знають місцеві, ВСУ, ОБСЄ, хто завгодно. Це колаборанти, під московським командуванням, з московською зброєю, але суттєво те, що в будь – якій медійній картинці саме їх місцеве походження буде на передньому плані, і навколо саме цього прогнозовано відбуватиметься “великий сюсюк” . І все, медійну війну можна навіть не починати, вона буде програна навіть не такими гієнами ротаційних машин, як Мінстець. Це – медійний результат гри в “Операцію ЬІ” в чотири руки.
    ————————–
    Тактичний результат – ворожа і небезпечна для наших військ прифронтова полоса. Де, за правилами справжньої війни, всі закони має встановлювати і виконувати вермахт, і ніхто на його право не може ні зазіхати, ні скаржитись. Бо це зона відповідальності армії, а не опереткових структур на заробітках, солістів на контрабасі і паломників за статусом. А все, що попочлєнци розповідають про звєрства карателів – то вони про себе розповідають, з власної фантазії, або і з досвіду. І, як знаємо, ще далеко не все розповідають, навіть змінюючи прізвища і місце злочину. Таким чином, українські вояки завідомо ставляться в умови більш важкі, ніж ворог, непевні, двозначні, навіть ідиотичні або відверто зрадницькі. Прикладів досить можна навести. Але мені цікаво знати, хто і з якими мотивами сворює такі умови? Увесь перелік прізвищ і посад цих гемороїв. Просто цікаво. І щоб список був повний.
    ————————–
    Електрику на той бік подаємо, воду, виплати всякі. Якщо там справді 40 000 ворога, то вони споживають за місяць мінімум 6 кубів води кожен і 100 КВт-год. електрики на рило. Хто хоче – може перемножити і вирахувати вартість задоволення утримувати власного ворога, такий собі ексклюзив. Це вам не крокодильчик у домашньому тераріумі, чи ігуана, навіть не страуси. А я переконаний, що вони миють техніку укропською водою, наприклад. Ага, а ще, кожного разу під час атак і запеклих боїв я чую, що працюють кацапські станції РЕБ, саджають безпілотники, давлять зв’язок, і тиди. То в мене питаннячко, а хоч єдиний раз їм, сукам, вирубили фазу під час бою? Якщо ні – то чому? Кого б спитати? Уся подібна техніка розробляється під подвійне живлення, можна або крутити автономний генератор, на 30 – 200 КW, або живитися від стаціонарної мережі. При споживанні, наприклад, 50 KW і питомому 300 грамів на KW-год. це вже близько 15 літрів соляри на одну машину за годину і 360 літрів на добу. Плюс витрата моторесурсу. А там ще на заводах і ремонтується техніка, і гріються кацапчики електрикою з мережі, і РЛС у них працюють, і пускові на чергуванні, і командні пункти до всього цього добра. Всі ці установки – з подвійним живленням, і при можливості одразу ж підключаються до стаціонарної мережі.
    ————————–
    Бо хунта добра, за рахунок пересічних українців може навіть собі завести такого, власного ворога, тіпа, альфонса на утриманні. Тарифи системи “копанка +” ще й не таку розкіш можуть забезпечити. “Я вам дєнєжкі пріньос, за квартіру, за январь…”. Шурік сумлінно працював і платив комуналку, коли в той самий час протоолігархи намагалися приховати сліди розкрадання суспільної власності, імітуючи пограбування, дружню, тіпа, розмову зі сторожем, і навіть органи правопорядку! Нє, отак (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!). Дуже повчальний і пророчий фільм, насправді. Але навіть Гайдай не додумався до сюжету з перманентним озброєним грабунком три роки поспіль, і щоб Шурік і бабуся Божий Одуванчик власним коштом утримували увесь пляцький цирк!

  2. Тобто, “наших місцевих” цілеспрямовано вилучено з процесу, наскільки вдалося. Їхнє знання місцевих обставин, настроїв, персоналій, їхня особиста зацікавленість і жага справедливості – заблоковані, методично знищуються.
    ————————–
    Наприклад, жорстко задокументовані дані про знущання, катування полонених і цивільних по підвалах Лугандону, після парочки малопублічних презентацій, відправлено десь до Гааги, і то руками польських волонтерів (!!!). Без будь – яких спроб популяризації, ви зараз вже не знайдете навіть копій англійською в мережі. Хтось же над цим потрудився? Бо були, я читав. А там документування зроблено за міжнародними стандартами. Зараз все затихло, і невідомо, чи подібна робота продовжується. А особисто я переконаний, що – ні. Бо, крім польських волонтерів, нікому.
    ————————–
    Бо ”AI”, ”HRW” всі сили витрачають на цькування ЗСУ, добровольців, і Васі Грицака, і проголошення на пресухах незмінно, що 1) обидві сторони порушують 2) організація зробила велику важку роботу, і вже порушують менше. І ще, на стандартне питання, чи можна детальніше про порушення з боку кацапів, відповідають, що, на жаль, доступ на той бік є дуже обмежений. І все. Із незмінним виразом обличчя і механічним ентузіазмом. Хто має хоча би спортивний досвід, то одразу зорієнтується, що означає таке обличчя, ентузіазм, і рівний, без модуляцій, голос, при блискучих очицях. Але це вже так, примітки на полях, хай про це турбується той, хто цих покемонів фінансує.Хто ще цим займається? Хоча би документуванням, хоча би для майбутнього рахунку Кацапстану? Бо використання таких даних в актуальній українській пропаганді ми, м’яко кажучи, не спостерігаємо, і системною роботою в цьому напрямі ніхто не хвалиться, група Госєвської поїхала і вже не повернулася.

    Отже, ніхто, ніяк. Тема “звєрств” всеціло віддана для використання ворогу, на неконкурентних засадах, так само, як і тема “місцевих”. Я би сказав, що пропагандистське поле бою просто здано ворогу, без всяких спроб спротиву. Якби не помітне забезпечення ворожої монополії з нашого боку. А отаке забезпечення вже свідчить про співпрацю, взаємний інтерес, колаборасьйон. Поле здано не просто так, а в оренду. Формування свідомості народу під час війни запродане ворогу. Прикладів можна навести значно більше, і про ротації в ДАП через сєпарський блок-пост, і про централізоване запровадження новоязу в медіях, українське мовлення в прифронтовій полосі, відверте, безсоромне, добре скоординоване, показове переслідування фотографа Муравського, тощо.

    Здача ДАПу, через системне створення відповідних для цього умов, лише яскраво проявила, як цей механізм працює. Більш – менш довго, але невідворотно. Навіть якщо герої одержать свої хрести і медалі – справу буде зроблено, хробаками, котрі складають угоди і встановлюють правила, і ні перед ким, окрім партнерів, не звітуються.

Залишити відповідь

*

Статті