Яна Зінкевич очима Ірини Миколів

Новий, вже десятий малюнок Ірени Миколів за мотивами моєї книги “Щоденник Нелегального Солдата”. На малюнку – Яна Зінкевич 29 липня 2014 р., коли ми їхали звільняти Авдіївку. Буквально через півгодини після цієї сцени ми потрапили в ДТП… Ось про це в книзі:

“Виїжджаємо на наших рідних, звичних уже, дуже тряских машинках, виставивши у вікна стволи. Їду в санітарному пікапчику, з Яною Зінкевич. В полі зустрічаємося з танкістами з 93-ої, командири й розвідники радяться, розклавши карти. Спека, соняшникові поля, жахливий пил, їдемо через поле довгою колоною автомобілів, ніхто не знає дороги, намотуємо чи то три, чи то чотири кола, щоразу повертаючись туди, звідки виїхали. Пару разів то одна, то інша машина глохнуть, блокуючи інші, їх виштовхують спільними зусиллями. Яна, якій все це набридло, вилазить з пікапчика, зриває соняшник, щипле його, напівлежачи на сидінні, закинувши ноги на дверцята машини (їздимо з опущеним склом, за півгодини таких поїздок усі чорні, як шахтарі). Потім їдемо далі, і раптом – БУХ! Янин водій «завтикав», і наш санітарний пікапчик влетів у броньовик, що їхав попереду. Пікапчик вщент розбитий, Яну вдавило у переднє скло, мене злегка вмазало вилицею об спинку переднього сидіння. Вискакую з машини, намагаюся витягти Яну, але її затиснуло. Прибігають хлопці, допомагають Яні вилізти. У неї добряче розбита голова, але вона повністю зібрана, миттєво наповнює чимось шприц і біжить до постраждалих. Тільки зараз помічаю, що є постраждалі: всі хлопці, які сиділи в кузові нашого пікапа, травмовані. У Фашиста зламані обидві ноги. Яна коле хлопцям знеболювальне, я витираю серветками кров з обличчя в Яни та в них”.

Малюнок Ірени цікавий ще й тим, що створений повністю з її уяви, з тексту, без “візуальної підтримки”, оскільки цей момент – як Яна щипле соняшник – не потрапив ні на фото мої, ні на відео, залишився виключно в моїй пам’яті. Тільки обличчя Яни Ірена малювала, використовуючи фото Ольги Якимович.
На мою думку, це один з найкращих малюнків з серії.