Білозерська INFO » Репортажі » Обід з президентом
Обід з президентом
Сьогодні мала честь бути серед ветеранів, запрошених на зустріч з президентом Литовської республіки паном Гітанасом Науседою. Зустріч була неформальною – обідали разом у “Ветерано Піцца”.
Президент Литви розповів, що вчить українську мову, що виступав сьогодні в українському парламенті українською (привіт усім, хто постійно мешкає в Україні і досі не вивчив державну мову – О.Б.), що перед нами зустрічався з пораненими бійцями у шпиталі, і що подарував українським воїнам потужний антидрон.
А ветерани розповіли президенту про спільний українсько-литовський проект “За нашу і вашу свободу” – це встановлений у Литві пам’ятний хрест, виготовлений з уламків мін та снарядів, зібраних під час війни на Донбасі. Ініціатори – українські військовослужбовці, які проходили у Литві реабілітацію після поранень. Один із них, екс-ДУКівець друг Олекса Сокол, що прийшов з дружиною, вдягненою в українське національне вбрання, і синочком, якому вчора виповнився рік, виголосив вітальну промову і подякував Литві в особі її президента за те, що йому врятували життя після поранення в область серця. Після цього президенту Литви вручили пам’ятну відзнаку – я так зрозуміла, від оргкомітету ініціативи.
Я теж подякувала панові Гітанасу за все, що Литва робить для України, і подарувала свою книгу #ЩоденникНелегальногоСолдата. Також свою книгу презентував президенту друг Санта.
А власник “Ветерано Піцца” вручив президенту Литви відзнаку – щось на кшталт великої пам’ятної монети, яку можуть дарувати тільки військові.
А пан президент подарував нам усім польові шеврони з литовською “погонею”.
Також на зустрічі був литовський журналіст і волонтер Jonas Ohman, який багато допомагає фронту. Зокрема, він привозить на фронт оптику, мені колись привіз підзорну трубу і бінокль, які довго і плідно служили. Він показав президенту на своєму ноуті фотку, де я на фронті з цими подарунками і литовським прапором.
Цікаво, що під час “офіційної частини” ми спілкувалися через перекладача (хоча судячи з реакції Науседи на наші репліки, українську він непогано розуміє), а вже за столом пан президент дозволив собі “окупаційну мову” (щоправда, це не він її так назвав, це ми 🙂
Взагалі, слова “За вашу і нашу свободу!” лунали настільки часто, що сукупно з іншим, що встиг зробити литовський президент в Україні, його візит можна розглядати як акт воєнної допомоги України. І це є дуже добре.
Тепер розказую прикол. Кінь на чотирьох, та й то спотикається – це я про себе. Проходжу перед зустріччю контроль службою безпеки, виклала з кишень усі речі, перевіряють мене металодетектором – а в кишені у мене щось “пищить”. Починаю посилено ритися – і у повному шоці витягаю з кишені патрон!
Німа сцена. Я спочатку взагалі не розумію, як він туди потрапив. Потім дивлюся, що це 308-й, від моєї “зетки”, і до мене доходить. Ще на початку зими знімали тележурналісти один сюжет зі мною, і там я мала розбирати й збирати свою “Галюсю”, а вона розбирається патроном, і взяла я тоді з собою один патрон, і оце ж він і завалявся в кишені форменної парки, яку я, ясна річ, з тих зйомок не вдягала.
Коротше, було весело. Патрон-то легальний, але дозвіл у мене вдома, я ж не ношу його з собою, коли без зброї. Патрон вилучили, і одразу після заходу пішла я у супроводі бійця УДО до себе додому – добре, що живу близько – виносити і пред’являти дозвіл. Дозвіл подивилися, сфоткали, далі ми повернулися у “Ветерано” за патроном, і все було добре, але дуже незручно, тим більше, що УДОшник отримав через мене на горіхи від командира – я так зрозуміла, через те, що ходив зі мною по дозвіл.
Але ще більше було незручно перед організаторами. “О Господи, ми просили прислати на зустріч нормальних, адекватних ветеранів, які не притягнуть з собою ножі і патрони…”.
Одразу з зустрічі, в береті і при нагородах, полетіла я на суд по Фортуні, і в останній момент второпала, що треба забігти додому і залишити той клятий патрон, щоб мене за нього в суді вдруге не “прийняли” 🙂
Отак і сідають люди в тюрми…
Filed under: Репортажі
Статті
- Квітень 2024
- Березень 2024
- Лютий 2024
- Січень 2024
- Грудень 2023
- Листопад 2023
- Жовтень 2023
- Вересень 2023
- Серпень 2023
- Липень 2023
- Червень 2023
- Травень 2023
- Квітень 2023
- Березень 2023
- Лютий 2023
- Січень 2023
- Грудень 2022
- Листопад 2022
- Жовтень 2022
- Вересень 2022
- Серпень 2022
- Липень 2022
- Червень 2022
- Травень 2022
- Квітень 2022
- Березень 2022
- Лютий 2022
- Січень 2022
- Грудень 2021
- Листопад 2021
- Жовтень 2021
- Вересень 2021
- Липень 2021
- Червень 2021
- Травень 2021
- Квітень 2021
- Березень 2021
- Лютий 2021
- Січень 2021
- Грудень 2020
- Листопад 2020
- Жовтень 2020
- Вересень 2020
- Серпень 2020
- Липень 2020
- Червень 2020
- Травень 2020
- Квітень 2020
- Березень 2020
- Лютий 2020
- Січень 2020
- Грудень 2019
- Листопад 2019
- Жовтень 2019
- Вересень 2019
- Серпень 2019
- Липень 2019
- Червень 2019
- Травень 2019
- Квітень 2019
- Березень 2019
- Лютий 2019
- Січень 2019
- Грудень 2018
- Листопад 2018
- Жовтень 2018
- Вересень 2018
- Серпень 2018
- Липень 2018
- Червень 2018
- Травень 2018
- Квітень 2018
- Березень 2018
- Лютий 2018
- Грудень 2017
- Листопад 2017
- Жовтень 2017
- Вересень 2017
- Серпень 2017
- Липень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Березень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Листопад 2016
- Жовтень 2016
- Вересень 2016
- Серпень 2016
- Липень 2016
- Червень 2016
- Травень 2016
- Квітень 2016
- Березень 2016
- Липень 2014
- Лютий 2014
- Січень 2014
- Грудень 2013
- Листопад 2013