Прості речі рятують життя

На фото – ми з Яною Зінкевич 10 липня 2014 р. під Карлівкою. Але мова піде не про мене і навіть не про Яну, а про корисну штуку, яка стирчить з її розвантажки.
Про стандартну армійську димову шашку.

19-річний фронтовий медик без серйозної підготовки (якої станом на середину 2014-го не мав практично ніхто) знала, що цю штуку слід мати з собою і за потреби використовувати. Усі тренування парамедиків з евакуації поранених в умовах, наближених до бойових, які я бачила – відбувалися із задимленням, і це робилося не просто так. Але на восьмому році війни цього, схоже, не знають. Або забули.

Друзі, евакуацію поранених потрібно прикривати димами. І снайпером. І кулеметником. І мати на підхваті 82-і міномети з димовими мінами (це, звісно, з області фантастики – в реальному житті я ніколи не бачила, щоб вони працювали на фронті). Бо коли вже є поранені – вже пізно боятися демаскування, воно вже сталося. Треба думати про ворожих снайперів. І робити так, щоб вони не могли стріляти прицільно.
Прості речі рятують життя.