ЯКЩО ЗАВТРА ВІЙНА: ЗАЛИШАТИСЬ ЧИ СТАВАТИ БІЖЕНЦЕМ?

Нарешті з’явився притомний пост про “тривожну валізку” для цивільних. Його написала Євгенія Подобна, журналістка, яка багато працювала на передовій (https://www.facebook.com/evgeniya.podobna/posts/4788125647980842). Притомний її текст тому, що речі, які перераховує Женя, реально покласти в рюкзак, тривалий час нести на собі й користуватися ними – пересічній цивільній людині, яка може бути, приміром, міською пенсіонеркою, а не підготовленим розвідником-диверсантом, який незрозуміло чому не на фронті.

Вирішила написати кілька слів і собі. Поки що не про саму валізку, а про проблему в цілому. Імовірність великої війни у найближчому майбутньому поки що (поки в Україні немає серйозних заворушень) оцінюю як низьку. Але зайвою така інформація точно не буде.

Зараз в Інтернеті багато непоганих текстів і відео на тему “що робити, якщо…”. Але жоден з них не враховує Вашої особистої ситуації. Це ви мусите зробити самі.

Найперше, вже зараз треба прийняти головне рішення: чи намагатиметесь Ви залишити свій населений пункт в разі, якщо до нього наблизяться бойові дії.

Це залежить від:

1. Міри Вашої участі в українському патріотичному русі і обізнаності про це ворогів. Візьміть до уваги, що в разі тимчасової окупації Вашого міста чи села російські спецслужби не ловитимуть кожного, хто колись запостив у Фейсбуці синьо-жовтий прапор чи навіть скидав гроші волонтерам на потреби фронту. Але Ваш сусід, якщо захоче, приміром, за щось Вам помститися чи щось у Вас віджати – донесе. І тоді у Вас можливі проблеми. Сусід-колаборант страшніший за окупанта, бо в нього особиста зацікавленість.

2. Наявності чи відсутності у Вас родичів/друзів у безпечному місці, які згодні Вас прийняти і допомогти. Якщо такі люди є, домовтеся з ними завчасно, бо іноді трапляються форс-мажори.

3. Вашої мобільності – а вона, в свою чергу, залежить від багатьох речей:
– Вашого віку і стану здоров’я, фізичної підготовки;
– складу сім’ї, наявності у ній дуже літніх людей, інвалідів, тварин тощо;
– чи є у Вас хазяйство, яке нема на кого залишити (якщо живете в приватному будинку);
– Ваших фінансових можливостей;
– наявності власного автотранспорту тощо.

Якщо Ви не мобільні, не дуже сильно засвічені і підтримки не маєте – раджу нікуди не їхати. В тому числі й тому, що може не бути куди повертатися – усе покинуте, в першу чергу житло, буде розграбоване й віджате криміналом різного штибу. Сидіть удома і чекайте на звільнення. Може, пощастить стати підпільником 🙂

Друге, що теж треба зробити вже зараз – знайти надійних людей з кола родичів, друзів і сусідів, які прийняли таке саме рішення, як Ви – виїхати чи залишитись, і домовитись про спільні дії. Бо якщо стане неспокійно, як на біженців, так і на тих, хто залишиться, можуть нападати грабіжники. Можливі й інші проблеми, які самотужки не вирішити. У когось може бути велике авто, на якому він може забрати “безтранспортних”, а в іншого – зброя й досвід, щоб охороняти ваші кілька автівок, і так далі. Подумайте і домовтесь, як зробити так, щоб у критичний момент не залишитися без зв’язку зі своїми.

Про речі (власний “список виживання”), якщо буде натхнення, напишу потім окремо.

#якщо_завтра_війна