Тут Раша-ТВ знову про мене брешуть :))

У сьогоднішньому ток-шоу “Время покажет” на їхньому першому каналі обсмоктують “героїзацію убивць” британськими таблоїдами. Підгоряє у них добряче, і це не може не радувати 🙂

Як завжди, повний набір: “на Украине гражданская война”, “русские стреляют в русских”, а особисто я займаюся тим, що “розстрілюю беззбройних”. Їх обурює “героїзація” українських фронтовиків – хоча самі вони героїзували і до Думи обрали – “бійця невидимого фронту”, росіянина, який розмовляв російською – і отруїв у Британії “Новачком” двох таких самих росіян, ну, заодно й британку.

Взагалі-то, я ніколи не займаюся розвінчуванням російських фейків, навіть коли вони стосуються особисто мене – з тієї причини, що це марна трата часу. Кожна пропаганда розрахована виключно на свою аудиторію. Російський чи “дирівський” глядач не споживає українську інформацію, і навпаки. Тобто, переважна більшість її просто не дивляться, а якийсь мізерний відсоток дивиться “для поржать”.

Але після серії публікацій про мене у британських ЗМІ рашистські пропагандисти стільки разів написали про те, що я вбиваю мирне населення (в тому числі, уявіть собі, дітей до 7 років!), причому їхні боти пишуть цю й подібну маячню англійською на західних сайтах, маскуючись під британців і штатівців… Наші пропагандисти теж не святі, я з 2014-го року безуспішно боролася з тим, що противника, воюючу на боці Росії сторону, в наших медіа замість “колаборантів” називали “терористами”. Ох… Все це дуже сумно.

Але до того, що роблять їхні пропагандисти, навіть я з моїм досвідом інфовійн і звичкою нічому не дивуватися – звикнути не можу. Ну, добре, вони впарюють своїм цивільним фейки про те, що снайпер може вбивати мирне населення. Сподіваюся, всі розуміють, що снайпер – взагалі чи не єдиний хлопець зі зброєю, який гарантовано не може вбити цивільного, бо бачить свою ціль в оптику. Артилерист може схибити, бо стріляє із закритих позицій і цілі не бачить, на міні сапера випадково може підіріватися і цивільний, якщо лазитиме там, де не треба. А снайпер єдиний чітко бачить силует цілі: бронежилет, каску, зброю… Не кожен снайпер взагалі схоче працювати по пересічному піхотинцю противника, йому кулеметника чи командира подавай. Є навіть снайпери-піжони, які відмовляються працювати на занадто для них близькій дистанції, бо близька ціль – це непрестижна ціль, а хлопці хочуть мати повагу в професії.

І оце ж я думаю: ну, добре, впарюють вони цю маячню цивільним. Але ж їх і російські військові читають і дивляться. І чудово розуміють, що вони брешуть. Але мовчать, бо знають, що так треба. І ставлять себе тим самим – воїни, які вже ризикували і ще будуть ризикувати життям, і багато хто загине, бо ми таки навчилися ефективно їм протидіяти – на одну дошку з оцими от верескливими пропагандонами. В голові не вкладається.