“Помаранчева папороть на зеленій траві…”

* * *
Помаранчева папороть на зеленій траві.
Настанова і заповідь: повертайтесь живі.
Чорні плями болотяні, біла димка беріз.
Десь позаду село, тини – мокрі дошки навскіс.

Із Європи до Азії далеченько іти.
Електроніка вказує дирекційні кути.
Дощ шамтить, заколихує, щось почути дарма.
Стільки скрізь того лиха є, а тут ніби й нема.

Буреломи неходжені, лиш сарни та лосі.
Як же мало ми можемо, хоч задіяні всі.
Лось стоїть за деревами – силует крізь гілки.
Щось над цими теренами має присмак гіркий.

Та Європа і Азія зустрічаються – тут.
Ділиш вшестеро азімут і отримуєш кут.
Ось на карті галявина, ось ліси навкруги.
Ось і здогадка правильна, ось тобі вороги.

А коли все доробиться, по завершенню війн,
Коли всі ці подробиці унесе буревій,
Ці ліси заболочені, що сховали вони?
Все скажу, що було, що ні – тільки після війни.

(с) моє
#Bilozerska_rhymes