Вірші з казки “Земля Квітки”

Лютневе російське вторгнення таки добряче переламало нам усім плани. Я вже ледь пам’ятаю, що готувала тоді до друку одразу дві книжки. Одна з них з певних причин вже навряд чи буде опублікована; замість неї, якщо виживу, буде краща і цікавіша.

А от друга книга – сподіваюся, що після нашої перемоги ви її прочитаєте. Це перший у моєму житті художній твір, повість-казка, задумана так, щоб поламати усі шаблони і примусити закохатись в героїв – як закохана була я, коли писала… Наша прекрасна Irena Mykoliv навіть встигла намалювати до неї кілька ілюстрацій… А епіграфами до розділів були віршики, які я написала сама. Оце знайшлися в телефоні, а інакше і не згадала б зараз про власний твір, у який стільки сил душевних вклала – не більше як рік тому…

* * *
Не янгол з тобою йтиме
В прекрасний і грізний час –
Ми творимо світло з тими,
Хто є під рукою в нас.

Подоба і образ Бога
І мавпи нащадки, враз,
Ми творимо твердь із того,
Що є під ногами в нас.

Розумні, дурні, відверті,
Показані без прикрас –
Ми творим життя зі смерті.
А ви пам’ятайте нас.

* * *
У ситуацій безлічі,
Що бувають з тобою,
Те, що здається величчю,
Є насправді любов’ю.

Втім, дорогою прикрою,
Через силу і неміч,
Те, що здається примхою,
Насправді є велич.

* * *
О ті, що вернулись на землю батьків,
Здолавши приниження люті,
Ціною покладених тисяч життів,
Які вже не будуть забуті,

Щасливі обійми, і сльози крізь сміх,
Й дзвінких голосів суголосся –
Святкуйте й радійте! За себе й за тих,
Кому поки що не вдалося.

#Bilozerska_rhymes