Про тих, хто вимагають відключати світло

Є такий відомий вислів: “Наші недоліки – це продовження наших переваг”. Думаю, всі розуміють, про що йдеться. Наприклад, про те, що від заощадливості один крок до скупості, від щирості до нетактовності тощо.

Так от. Наш український народ має колосальну перевагу над нашими ворогами. Я її називаю по-простому, фразою “А чого це він?”.
Приміром, хтось нап’яв на себе корону, схопив до рук кийка (можливо, навіть ядерного) і каже: “Я тут тепер головний, я пахан, а ви всі робіть мені “ку”.
І дуже багато хто таки робить “ку”. Але тільки не українці. Праведне обурення, яке охоплює наших людей, миттєво забиває все, включно з інстинктом самозбереження. Українці кажуть: “А чого це він?!”. Миттєво об’єднуються і відправляють кандидатів у пахани туди, де вже спочиває російський корабель.

І як не прикро, якщо нас колись що-небудь погубить, це буде та сама наша чудова властивість. Наша схильність спалахувати гнівом праведним “А чого це він?” без розбору на всіх, включно зі своїми.

От наприклад. У кожному великому місті є невелика кількість будинків, в яких зараз взагалі ніколи не відключають світло.

Причому живуть у тих будинках не олігархи, не росіяни, не марсіани, а звичайні люди, такі, як ми з вами. Просто їм пощастило більше. Будинок обслуговується двома підстанціями, чи під’єднаний до об’єкту критичної інфраструктури тощо. Не знаю, які там ще пояснення, я не електрик. Ці люди зазвичай, так само, як всі інші, економлять електроенергію, не вмикають одразу два прилади і не влаштовують нічну ілюмінацію, дратуючи сусідів. Просто у них завжди є електрика.

Що б зробила я, живучи поруч із таким “щасливим” будинком?
На прогулянці з собакою, на дитячому майданчику чи в магазині спробувала б познайомитись і заприятелювати з кимось із його мешканців, щоб в разі потреби віддавати на ніч в його квартиру переноску з павербанками. Знайти сусідів, які погодяться так допомагати в часи війни – раз плюнути.
А якщо стане зовсім погано – деякі сусіди-“щасливчики” будуть допомагати і більш суттєво – наприклад, розігрівати щодня їжу для ваших дітей чи пускати їх до себе на які-небудь онлайн-заняття.

Що натомість роблять наші українці?
Пишуть скарги в усі інстанції на ці будинки – щоб їм теж вимикали світло.
Щоб, значить, замість місця, де можна підзарядити павербанк чи й нагодувати теплим дитину, була “рівність” і “справедливість”.
Бо а чого це вони?
:((((((