Різними словами

Розмова в окопі між моїм командиром і в.о.ротного однієї з бригад ЗСУ. Рота, до речі, зразково-показова: жодного “аватара”, в окопах порядок, настрій у всіх хлопців бойовий і т.д.
Щойно закінчився мінометний обстріл, вийшли з бліндажа, палять.

– Ты за что воюешь, зачем воюешь?
– Потому что за державу обидно, и еще чуть-чуть – из любви к искусству, – видає свою стару формулу мій командир.
– Не, ну это пафос, это просто пафосные слова. Вот ты действительно скажи – за что ты воюешь?
– Я тебе уже сказал, теперь твоя очередь. Вот ты – за что воюешь?
– Я воюю потому, что у меня трое детей, и потому, что недостойно мужика пропустить такую драку, которая раз в жизни бывает.

Я слухаю зі сторони і сміюся. Різними словами сказали абсолютно те саме – і обоє примудрилися не помітити цього 🙂