Про вдячність

Припустимо, ти виручив знайомого на гроші. Не позичив йому, а так – просто дав. Щоб зробити добру справу, допомогти людині, а собі трохи підняти настрій.

Іншим разом ти добровільно витратив день свого часу, щоб допомогти колезі з його роботою, в якій він заплутався, а ти шариш краще.

У всіх таке бувало, правда?

І в усіх цих випадках ми очікуємо вдячності. А як інакше? На вирішення чужих проблем, які тебе не торкаються, або торкатимуться колись опісля – ти витратив свої гроші, свій час. Ти міг цього не робити, але зробив. У тебе немає зайвого часу і зайвих грошей. Давши йому ту суму, ти щось не купив собі. Витративши на нього день, не зробив щось своє, важливе. І тебе за цю “благодійність” дружина сварить. Чи парламентська опозиція, якщо ти, приміром, голова уряду. Ти все одно це робиш, але навіщо тобі, щоб тебе сварили?

А той, звичайно, вдячний тобі – але зовсім не настільки, як ти очікуєш. Він знає, що в тебе непогана зарплата (чи державний бюджет) – але гадки не має про твої потреби і витрати, тож думає, що для тебе та умовна тисяча – як для нього гривня. Тим більше, що для вирішення його проблеми значно більші гроші потрібні. І взагалі, твій батько колись втягнув його батька у невдалий бізнес, в якому той втратив усі свої гроші – або підписав з ним якийсь шахрайський меморандум – тож тепер ти за це справедливо розплачуєшся. Він знає, що в тебе великий досвід – і думає, що та допомога з роботою для тебе – як йому в магазин збігати. Водночас він досконало знає СВОЇ проблеми – можливо, дуже серйозні, які займають весь його час і думки, щодня вимагають від нього надзусиль. А ти цього не знаєш. Навіть якщо він чесно все розповів – все одно не знаєш, яка в нього біда, якщо не пережив щось подібне.

Хто правий в цій ситуації? Однозначно – обоє. Так влаштований світ. Чужі проблеми нікому не болять. Але люди порядні все-таки намагаються пам’ятати про них і в міру можливостей допомагати. А тим, що приймають допомогу, не гріх іноді продемонструвати більшу вдячність, ніж вони насправді відчувають. Хоча б для того, щоб одразу ж попросити ще.