ЧОМУ РОЗБІЙНИК ПОТРАПИВ ДО РАЮ?

Зараз поєретикую трохи… 🙂
Коли читала Біблію і розмірковувала на християнські теми, мені не давало спокою одне питання.
Християнство вчить нас, що грішники, які щиро розкаялися, будуть помилувані.
З тими грішниками, які змогли відмовитись від неправедного життя і молитвами та добрими справами довели, що змінилися, все зрозуміло. А як щодо тих, що розкаялись безпосередньо перед смертю і нічого хорошого зробити не встигли?

Так, Бог може бачити душу людини і знає, чи є щирим її каяття. Але ж перед смертю практично кожен злочинець, якщо вірить у безсмертя душі, то кається щиро. Бо йому банально страшно. А якби раптом в останній момент уник смерті, то, скоріше за все, узявся б за старе. І точно знати наперед, так це було б чи ні, навряд чи може навіть Бог, адже Він створив людей не маріонетками, а вільними – такими, які самі роблять вибір, як їм жити.

Коротше, невже умовний Путін, чи інший маніяк, який вбивав дітей, перед смертю може щиро покаятись і потрапить до Раю – туди ж, куди його жертви? Це видається неможливим.

Однак Новий заповіт розповідає нам історію розбійника, розіп’ятого на хресті разом з Месією. Він сказав: “Ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив. І сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє! І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю» (Лк. 23:39-43).

Читаєш і думаєш: а що, так можна було? 🙂
І лише нещодавно я зрозуміла, що такого особливого зробив той розбійник, що був помилуваний за одну фразу.

Він не просто щиро увірував у Христа.

ВІН СКАЗАВ ЦЕ ПУБЛІЧНО В ПОТРІБНОМУ МІСЦІ В ПОТРІБНИЙ ЧАС. Чим дав потужний меседж, сильний поштовх для розвитку християнства. Він послужився вірі Христовій. Ще більше, ніж якби встиг, наприклад, після каяття побудувати на награбовані гроші великий храм чи притулок для сиріт. І отримав за це нагороду – життя вічне. Якби увірував мовчки – не думаю, що Господь пробачив би загублені ним життя. Але користь від однієї сказаної перед смертю фрази, вочевидь, переважила заподіюване протягом усього життя зло.

Висновок: у ключові моменти історії людства сказане вголос слово може важити навіть більше, ніж добрі справи і фінансові пожертви. Звичайно, не кожне і не завжди.